Сорокін Олександр Дмитрович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Сорокін.
Сорокін Олександр Дмитрович
Народження28 грудня 1909(1909-12-28)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть13 квітня 1981(1981-04-13) (71 рік)
 Київ, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 УНР
 СРСР
НавчанняОдеське художнє училище (1935)
ВчительЖук Михайло Іванович, Шовкуненко Олексій Олексійович і Діндо Жозефіна Костянтинівна
ПрацівникКиївський експериментальний кераміко-художній завод
ЧленНаціональна спілка художників України

Олександр Дмитрович Сорокін (28 грудня 1909, Одеса — 13 квітня 1981, Київ) — український радянський скульптор, художник-кераміст; член Спілки радянських художників України.

Біографія

Народився 28 грудня 1909 року в місті Одесі (нині Україна). 1935 року закінчив Одеський художній інститут, де зокрема навчався у Михайла Жука, Олексія Шовкуненка, Жозефіни Діндо.

З 1934 року працював на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі (у 1948—1955 роках обіймав посаду головного художника)[1]. Мешкав у Києві, в будинку на провулку Академіка Філатова, № 31, квартира № 30. Помер у Києві 13 квітня 1981 року.

Творчість

Працював у галузі станкової та декоративної скульптури, проектував сувенірну продукцію, працював над декором. Створював оригінальної форми порцелянові вироби: декоративні вази, столові, чайні та кавові сервізи, посуд, оздоблений рослинним і геометричним орнаментом. За час роботи на заводі створив близько 150 авторських творів[1]. Серед робіт:

  • статуетка «Ворошилівський стрілець» (1936);
  • ваза «Жити стало краще та веселіше» (1936);
  • ювілейна ваза (1937);
  • ваза «Казка про Івана-царевича» (1939);
  • ваза з портретом Тараса Шевченка (1940);
  • «На камені» (1947);
  • декоративне блюдо «Дружба» (1957).

Брав участь у всеукраїнських та всесоюзних виставках з 1937 року.

Роботи художника зберінаються у Національному музеї декоративного мистецтва України та Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.

Примітки

  1. ↑ а б М. Г. Лампека. Порцеляна Київського експерементального керамікохудожнього заводу в контексті мистецької культури України ХХ — початку ХХІ століть. Київ. 2021.

Література