Сорока Федір Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сорока.
Ф
Федір Сорока
Особисті дані
Повне ім'я Федір Петрович Сорока
Народження 11 вересня 1958(1958-09-11) (66 років)
  Луганськ, УРСР
Зріст 172 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник,
півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1966—1976 СРСР «Зоря» (В)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1977—1980 СРСР «Меліоратор» (КО) 37+ (17)
1981—1984 СРСР «Трактор» (П) 111 (24)
1985—1987 СРСР «Зоря» (В) 117 (28)
1988—1990 СРСР «Ростсільмаш» 93 (16)
1990 Фінляндія «КайХа» 1 (0)
1991 СРСР АПК 13 (4)
1992 Україна «Світлофор» (Лг) (амат.)
1992 Україна «Динамо» (Лг) (амат.)
1992—1995 Україна «Динамо» (Лг) 54 (14)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Федір Петрович Сорока (нар. 11 вересня 1958, Луганськ, УРСР) — радянський та український футболіст та тренер, виступав на позиціях нападника та півзахисника.

Життєпис

Вихованець футбольної секції ворошиловградської «Зорі», займався футболом з восьми років, перший тренер — Євген Олександрович Дворіченський.

На дорослому рівні розпочав виступати 1977 року в складі клубу «Орбіта»/«Меліоратор» (нині — «Кайсар») з Кзил-Орди, провів у команді чотири сезони у другій лізі. У 1981 році перейшов у «Трактор» (Павлодар), в його складі провів один сезон у першій лізі і три — у другій.

У 1984 році повернувся в Ворошиловград і став виступати за «Зорю». У 1986 році зі своїм клубом став переможцем зонального турніру другої ліги та чемпіоном Української РСР. Виступаючи за «Зорю», реалізував 17 пенальті з 17 спроб. У 1987 році в першій лізі став найкращим бомбардиром команди з 8 голами і визнаний найкращим гравцем клубу в сезоні.

У 1988-1990 роках провів три сезони в першій лізі за «Ростсільмаш», потім грав в одному з нижчих дивізіонів Фінляндії за клуб «КайХа». В останньому сезоні першості СРСР виступав за АПК (Азов).

Після розпаду СРСР виступав в Україні за аматорські команди Луганська, став чемпіоном Луганської області в весняному сезоні 1992 року в складі «Динамо». Потім протягом трьох сезонів грав зі своєю командою в перехідній та другій лігах першості України.

Всього за кар'єру зіграв не менше 400 матчів у змаганнях професіоналів (майстрів) в першостях СРСР, України і Фінляндії, у тому числі 164 матчі — в перших дивізіонах та понад 200 — по-друге. Брав участь у матчах Кубку СРСР проти клубів вищої ліги — ростовського СКА[1] та «Пахтакора»[2].

У 1994-1995 роках був в луганському «Динамо» граючим тренером. Після об'єднання «Динамо» з маріупольським «Металургом» два сезони працював у тренерському штабі нової команди. Потім працював в Луганську тренером і директором ДЮСШ. Станом на 2016 рік — член виконкому футбольного союзу так званого ЛНР, керівник комітету дитячо-юнацького футболу. Тренував фейкову «збірну ЛНР». Тренує команду ветеранів «Зорі».

Досягнення

Стиль гри

Був справжнім мотором команди. Гострий лівий хавбек, відрізнявся величезною працездатністю, майстер дальніх ударів. Пенальтист неймовірного холоднокровності, йому належить стовідсотковий результат.

— Сайт «Луганськ. Наш футбол»

Особисте життя

Батьки — Петро Федорович, шахтар і Зінаїда Анатоліївна — службовець. Старший брат Віктор.

Син Тарас (нар. 1986) теж був футболістом, виступав за юнацький та дублюючий склади луганської «Зорі» і за команди нижчих ліг[3].

Примітки

  1. ↑ СКА Ростов-на-Дону 2 : 1 «Трактор» Павлодар (рос.)
  2. ↑ «Пахтакор» Ташкент 1 : 0 «Трактор» Павлодар (рос.)
  3. ↑ Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Посилання