Солодкий Олексій Миколайович

Ф
Олексій Солодкий
Особисті дані
Народження 18 березня 1937(1937-03-18)
  Брянська область
Смерть 9 травня 2018(2018-05-09) (81 рік)
  Одеса
Зріст 174 см
Громадянство  СРСР
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1961–1963  «Балтика» (Калінінград) 41 (0)
1963–1968  «Чорноморець» (Одеса) 128 (2)
1968–1970  «Кривбас» (Кривий Ріг) 108 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Олексій Миколайович Солодкий (18 березня 1937, Брянська область, СРСР — 9 травня 2018, Одеса, Україна) — український радянський футболіст, захисник.

Спортивна кар'єра

Народився і виріс у Брянській області. Футболом почав займатися у школі. Після сьомого класу продовжив навчання у залізничному училищі, грав за молодіжну збірну міста. Після завершення навчання був направлений на роботу у місто Алексин Тульської області. Працював слюсарем по ремонту поїздів і виступав за команду місцевого військового заводу. За рік до призову в армію його влаштували на це підприємство, де він тільки грав у футбол.

Військову службу розпочав у Анапі і мав їхати на Далекий Схід. Але керівництво вирішило залишити перспективного футболіста в своїй частині. Після демобілізації поїхав у селище Янтарний Калінінградської області, де працював на комбінаті по видобутку бурштину. 1961 року футбольний колектив комбінату грав у зимовій першості області проти «Балтики», команди майстрів з обласного центру. Олексій Солодкий виступав на позиції лівого захисника і вдало зіграв проти нападника «Балтики» Віктора Сафронова, а команда бурштинового комбінату стала переможцем турніру. Навесні того ж року отримав запрошення виступати за калінінградський клуб.

1963 року «Балтика» проводили підготовку до сезону у Мукачевому, де Солодкий отримав пропозицію продовжити кар'єру в донецькому «Шахтарі», переможцеві розіграшу кубка СРСР. Але згодом з'явилися представник «Чорноморця», який переконав молодого футболіста поїхати до Одеси.

У першому сезоні його команда завершила чемпіонат на шостій позиції в своїй підгрупі, а потім поїхала в африканське турне: виступали проти клубів з Тунісу, Ефіопії і Судану. Якщо в перших двох країнах українці здобували лише перемоги, то в Судані не змогли здолати складних умов: доводилося грати на пісочно-глиняних полях при незвично високих температурах. Як наслідок — одна нічия при двох поразках.

1964 рік став видатним для одеського футболу: обидві команди з приморського міста здобули путівки до вищої ліги. Перший матч в еліті провів проти тбіліського «Динамо», на виїзді одесити мінімально поступилися діючому чемпіонові (2:3, голи: Лобановський, Коршунов — Майсурадзе (2), Баркая)[1]. У вищій лізі відіграв три сезони, але 1968 року новий тренер Сергій Шапошников розпочав омолодження складу, на позицію Солодкого награвався молодий Валерій Москвичов. А він з В'ячеславом Архипенком поїхали до Кривого Рогу, де протягом трьох сезонів захищав кольори «Кривбаса».

1970 року повернувся до Одеси, де його чекали дружина, донька і син. Навчався в технікумі, отримав запрошення на завод «Холодмаш», але обрав інше підприємство — «Поліграфмаш», де вже рік працював В'ячеслав Архипенко. Через півроку його призначили майстром гальванічного відділення, потім виріс до посади начальника цеху металопокриттів. Понад 20 років був начальником цеху металоконструкцій.

Статистика

Команда Д-1 Д-2 Д-3 Кубок
Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи Ігри Голи
«Балтика» 35 0 6 0
«Чорноморець» 71 2 57 0 10 0
«Кривбас» 76 1 32 1
Всього за кар'єру 71 2 168 1 38 1 10 0

Забиті м'ячі у вищій лізі:

# Дата Місце Суперник Рахунок Остаточний
рахунок
Воротар
1 18.08.1965 Одеса «Торпедо» (Кутаїсі) 2–0 4–1 Роні Квасхвадзе[2]
2 21.06.1967 Одеса «Зоря» (Луганськ) 1–0 1–0 Леонід Клюєв

Примітки

  1. «Динамо» (Тбілісі) — «Чорноморець» (рос.)
  2. Роні Квасхвадзе: Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)

Посилання