Сокуренко Володимир Гаврилович

Сокуренко Володимир Гаврилович
Народився28 січня 1921(1921-01-28)
Бранкованове
Одеська область
СРСР СРСР
Помер22 листопада 1994(1994-11-22) (73 роки)
Львів
Львівська область
Україна Україна
КраїнаСРСР СРСР→Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьнауковець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Галузьправознавство
ЗакладЛьвівський національний університет імені Івана Франка
Посададекан Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор юридичних наук
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сокуренко.
Нагробок на могилі професора В.Сокуренка.

Сокуренко Володимир Гаврилович (28 січня 1921, с. Бранкованове Ширяївського району Одеської області — 22 листопада 1994, Львів) — український радянський правознавець, доктор юридичних наук з 1967, професор з 1968.

Життєпис

Навчався у Запорізькому авіаційному технікумі та Вольському військовому авіаційному училищі, яке закінчив у 1939 році. У 1939—1946 роках служив в армії.

Закінчив у 1950 році юридичний факультет Львівського університету. Відтоді в цьому вузі. Працював аспірант, з 1953 — викладач кафедри теорії та історії держави і права. Протягом 1960—90 років завідував цією кафедрою.[1]

У 1962—1968 та 1972—1977 — декан Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

Помер 22 листопада 1994 року у Львові. Похований на Голосківському цвинтарі.

Доробок

Досліджував проблеми теорії держави і права, історії української правової та політичної думки. Одним з перших в СРСР почав дослідження основ юридичної деонтології. Провів роботу з розробки основних вимог до професійно-правовим обов'язкам юриста, аналогічно вимогам, що стосуються лікаря. У подальших дослідженнях аналізував юридичні обов'язки, перспективи розвитку основ професійної деонтології. Крім того, розглядав медичну деонтологію з позиції юриста, права і моралі, приділивши основну увагу внутрішнім (духовним) процесам, назвавши їх «духом права».

Основні роботи

  • «Основні напрямки в розвитку прогресивної державно-правової думки на Україні: 16 — 19 ст.» (1958)(рос.)[2]
  • «Демократичні вчення про державу і право на Україні в другій половині XIX століття (М. Драгоманов, С. Подолинський, А. Терлецький)»(1966),
  • «Право. Свобода. Рівність» (1981, у співавторстві) (рос.)
  • «Державно-правові погляди Івана Франка» (1966)[3]
  • «Суспільно-політичні погляди Т. Г. Шевченка (До 170-річчя з дня народження)» (1984) (рос.)
  • «Політичні та правові погляди Івана Франка (До 130-річчя з дня народження)»(1986) (рос.)

Примітки

  1. ↑ Кафедра теорії та філософії права. Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.  [Архівовано 2014-07-09 у Wayback Machine.]
  2. ↑ «Основні напрямки в розвитку прогресивної державно-правової думки на Україні: 16 — 19 ст.»
  3. ↑ Наукова інтерпретація поглядів Івана Франка на питання права. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 20 липня 2014.  [Архівовано 2014-08-08 у Wayback Machine.]

Посилання