Соколовський Денис Михайлович (футболіст)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соколовський.
Ф
Денис Соколовський
Особисті дані
Повне ім'я Денис Михайлович Соколовський
Народження 26 березня 1979(1979-03-26) (45 років)
  Донецьк, УРСР
Зріст 176 см
Вага 73 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1996 Україна «Шахтар» (М) 3 (0)
1997—1999 Україна «Металург» (Д) 25 (1)
1997—1998 → Україна «Металург-2» (Д) 26 (5)
1999 → Україна «Машинобудівник» (Др) 1 (0)
2000 Греція «Паніоніс» 16 (2)
2001 Польща КП Поліце 3 (0)
2001 Польща «Погонь» (Щ) 5 (0)
2002—2003 Україна «Ворскла» 12 (0)
2002—2003 → Україна «Ворскла-2» 5 (0)
2003 Україна «Оболонь» 4 (0)
2003 → Україна «Оболонь-2» 2 (0)
2004 Україна «Зірка» (К) 5 (0)
2004 → Україна «Олімпія ФК АЕС» 2 (0)
2004 Україна «Кривбас» 4 (0)
2005—2006 Азербайджан «Карабах» (Аг) 33 (4)
2006 Україна «Спартак» (С) 5 (2)
2007—2008 Україна «Кримтеплиця» 23 (1)
2008—2009 Україна «Титан» (Д) 30 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Денис Михайлович Соколовський (нар. 26 березня 1979, Донецьк, УРСР) — український футболіст, півзахисник.

Кар'єра гравця

Розпочав професійну кар'єру в «Шахтарі» з Макіївки. Пізніше потрапив у донецький «Металург». Розпочав виступати за «Металург-2». В основі «Металурга» дебютував 26 липня 1998 року в матчі проти запорізького «Металурга» (0:0)[2], Соколовський вийшов на 83 хвилині замість Андрія Покладка.

У грудні 1999 року підписав контракт з грецьким «Паніоніосом»[3]. У команді провів півтора сезони після чого покинув клуб[4].

Після виступав в Польщі за «КП Поліце», взимку 2002 року перейшов у щецинську «Погонь». В Екстракласі дебютував 2 березня 2002 року в виїзному матчі проти «Катовиць» (1:0)[5]. У Польщі не заграв через отриману травму, яка вибила його з ладу на 6 місяців[6].

Влітку 2002 року повернувся на батьківщину, до клубу «Ворскла» з міста Полтава[7]. Потім грав за київську «Оболонь», кіровоградську «Зірку», «Олімпію ФК АЕС» і «Кривбас» з Кривого Рогу.

Взимку 2005 року перейшов в азербайджанський «Карабах» з Агдама, в команді разом з ним грав інший українець Сергій Кравченко[8].

Незабаром знову повернувся в Україну де виступав за сумський «Спартак». Взимку 2007 року перейшов в «Кримтеплицю» з Молодіжного. У команді став гравцем основного складу[9].

Навесні 2008 року перейшов на правах вільного агента в донецький «Титан»[10]. Взимку 2009 року побував на перегляді в одному з клубів Фінляндії. У 2009 році почав виступати за аматорську команду «Словхліб». Разом з командою став бронзовим призером чемпіонату ААФУ[11]. У 2013 році грав за донецький «Рубін».

З липня по жовтень 2014 року працював дитячим тренером у донецькому «Олімпіку».

Особисте життя

Денис — син відомого гравця донецького «Шахтаря» Михайла Соколовського. Денис з п'яти років уболіває за італійський «Мілан»[12].

Примітки

  1. ↑ 90minut.pl — 2003.
  2. ↑ Чемпіонат України 1998/1999 — Вища ліга. Результати ігор. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  3. ↑ Соколовський-молодший став «греком». Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  4. ↑ Греція і Україна: точки дотику. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  5. ↑ GKS Katowice 1-0 Pogoń Szczecin. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  6. ↑ енис Соколовський: «У нас у всіх одна думка про майбутній матч; "Перемога!"». Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  7. ↑ Ukraine round-up: Dnipro top as Dynamo stumble. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  8. ↑ С. Кравченко: «Мене хотіли заграти за Азербайджан». Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  9. ↑ Наш суперник: «Кримтеплиця» (Молодіжне). Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  10. ↑ «Титан» заявив екс-гравця «молодіжки». Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  11. ↑ «Словхліб» — бронзовий призер чемпіонату України серед аматорських команд. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.
  12. ↑ Сергій Кравченко: «Я хочу грати тільки за збірну своєї країни». Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 4 лютого 2018.

Посилання