Смокович Михайло Іванович

Смокович Михайло Іванович
Народився24 серпня 1963(1963-08-24) Редагувати інформацію у Вікіданих (61 рік)
Любешівський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Місце проживанняКиїв
Діяльністьсуддя
Alma materНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступіньдоктор юридичних наук
Посадаголова Касаційного адміністративного суду
ПопередникНечитайло Олександр Миколайович (як голова Вищого адміністративного суду України)
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Зовнішні зображення
[1]
[2]
[3]
[4]

Михайло Іванович Смокович (нар. 24 серпня 1963(19630824), с. Великий Курінь Любешівський район Волинська область) — український суддя, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду України (з 6 грудня 2017), доктор юридичних наук (2016). Викладач Національного університету «Острозька академія» та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Життєпис

Михайло Смокович народився 24 серпня 1963 року в с. Великий Курінь Любешівського району Волинської області в багатодітній селянській родині колгоспників. Спочатку мріяв навчатися в лісотехнічному виші, однак після армії вирішив стати юристом.

Трудову діяльність за обраним фахом розпочав старшим слідчим, слідчим з особливо важливих справ прокуратури м. Луцька. Згодом обіймав посади старшого прокурора відділу прокуратури Волинської області та старшого помічника прокурора м. Луцька[1].

У 1991 році закінчив Українську юридичну академію (нині — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) в Харкові за спеціальністю «Правознавство».

З 1996 року — на посаді судді Луцького міського суду Волинської області.

У 2001—2004 роках — суддя Апеляційного суду Волинської області.

У грудні 2003 року обраний суддею Вищого адміністративного суду.

З березня 2006 року — секретар пленуму ВАС. Неодноразово обирався на посаду заступника голови ВАС.

У 2010 році в Інституті інтелектуальної власності Одеської національної юридичної академії в м. Києві[2] здобув другу вищу освіту за спеціальністю «інтелектуальна власність».

Указом Президента від 10 листопада 2017 року призначений суддею Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду[3], а 6 грудня очолив цей суд. Під час таємного голосування кандидатуру Смоковича підтримали 27 суддів із 28, які були присутні на зборах; один утримався[4].

Заслужений юрист України, суддя вищого кваліфікаційного класу, доктор юридичних наук (2016).

Критика

Михайло Смокович декілька разів потрапляв у корупційні скандали[5][6]. Громадська рада доброчесності вважає, що кандидат до Верховного Суду Михайло Смокович не відповідав вимогам доброчесності та професійної етики[7].

Особисте

Одружений, є син і дочка[8].

Дружина Юлія Петрівна працює у Генеральній прокуратурі України[1].

Примітки

  1. ↑ а б Літопис випускників Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Смокович Михайло Іванович. 27.03.2018. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 02.11.2018.
  2. ↑ Київський інститут інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія». Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 02.11.2018.
  3. ↑ Про призначення суддів Верховного Суду: Указ Президента України № 357/2017 від 10 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 02.11.2018.
  4. ↑ Головою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду обрано Михайла Смоковича. ФОТО. Цензор.нет. 06.12.2017. Процитовано 02.11.2018.
  5. ↑ ЦВК може переглянути рішення про реєстрацію Клюєва і Шарія. УП. 2 липня 2019. Архів оригіналу за 3 липня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
  6. ↑ Суддя заявила, що хабародавця до неї направив суддя ВС. Закон і Бізнес. 01.07.2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 03.07.2019.
  7. ↑ Висновок про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Смоковича Михайла Івановича критеріям доброчесності та професійної етики (PDF). Громадська рада доброчесності. 14 травня 2017. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2018. Процитовано 03.07.2019.
  8. ↑ Щорічна декларація за 2017 рік. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 02.11.2018. [Архівовано 2021-11-11 у Wayback Machine.]

Посилання