Смаровоз Володимир Іванович

Смаровоз Володимир Іванович

Народився 4 квітня 1939(1939-04-04)
Женишківці
Помер 3 вересня 2008(2008-09-03) (69 років)
Громадянство  УРСР → Україна Україна
Напрямок станкова та монументальна скульптура
Роки творчості 1965—2009
Вплив Пологова Аделаїда Павлівна
Працював у містах Вінниця
Нагороди
Заслужений художник України
Заслужений художник України
Пам'ятник Українській пісні у м. Вінниці. Скульптор Володимир Смаровоз
Композиція «Мадонна» у м. Вінниці. Скульптор Володимир Смаровоз
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Смаровоз.

Володи́мир Іва́нович Смарово́з (* 4 квітня 1939, Женишківці — † 3 вересня 2008) — український скульптор, працював в царині станкової та монументальної скульптури. З 1969 — член НСХУ, 2002 — заслужений художник України.

Життєпис

В 1956—1957 роках працював машиністом шахтового електровоза на Донеччині.

1960 року поступив в Кишинівське республіканське художнє училище ім. І. Рєпіна, закінчив 1965-го, навчався у К. Кобізєвої і Н. Марченко-Епель. В училищі його талант помітила Кобізєва Клавдія Семенівна.

Їздив з Аделаїдою Пологовою до народної майстрині в мистецьку експедицію у Гриньово Архангельської області, співпраця з нею наклала відбиток на його творчість.

В 1985-1987 проходив пленери в Переяславлі-Заліському. В його доробку понад 60 творів монументальної та садово-паркової, та 300 станкової скульптури.

Його роботи:

  • Пам'ятник 103 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах, Конищів, 1969,
  • братська могила 154 радянських воїнів, загиблих при звільненні селища, смт Вапнярка, 1976,
  • пам'ятник 251 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах, Дяківці, 1976,
  • бюст-пам'ятник Лялі Ратушній, Вінниця, 1980,
  • 1983 — «Марія»,
  • 1987 — «Письменник М. Пришвін»,
  • пам'ятник Т. Г. Шевченку в селищі Криве Озеро, 1988,
  • 1989 — «Гуцул Ілько Гриджук»,
  • пам'ятник загиблим воїнам, Клембівка, 1993,
  • композиція «Мадонна» храму Матері Божої Ангельської, Вінниця, 1994,
  • пам'ятник загиблим воїнам, Деребчин, 1998,
  • пам'ятник Січовим Стрільцям, 1999, Вінниця,
  • загиблим міліціонерам, Вінниця, 1999,
  • 2001 — «Арія»,
  • 2002 — «Амазонки»
  • бюст-пам'ятник Михайлу-Коцюбинському, Вінниця, 2003,
  • композиція «Пісня», Вінниця, 2005,
  • «І буде син, і буде мати…», Канів, 2007,
  • «Прокляття ворогам та зрадникам!», Седнів, 2008,
  • меморіальна дошка М. Коцюбинського на фасаді Вінницького торговельно-економічного університету, 2008 (остання робота).

З 1967 року бере участь в обласних, республіканських та всесоюзних виставках, в галереї «Агора Галерея» у Нью-Йорку (1994).

Учасник та організатор — спільно з Вінницьким краєзнавчим музеєм — історико-мистецьких проектів «Січові стрільці» та «Шляхами соборності України від Козаччини до Помаранчевої революції».

2001 року з його ініціативи у Вінниці виникає творче об'єднання «Серпень».

У 2007 та 2008 роках брав участь у Всеукраїнських скульптурних симпозіумах, організованих за підтримки Президента України.

2009 року на його вшанування у Вінниці відкрито пам'ятну дошку.

Виховав дочку Лесю.

Посилання