Слєпцов Олег Семенович

Слєпцов Олег Семенович
Народився18 січня 1958(1958-01-18) (66 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьархітектор
Alma materКиївський національний університет будівництва і архітектури
Сайтsleptsov.org

Слєпцов Олег Семенович (нар. 18 січня 1958 року, Харків) — архітектор, доктор архітектури (1999), професор (2002. Дійсний член Української академії архітектури (2000), іноземний член Російської академії архітектури і будівельних наук. Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2000), народний архітектор України, завідувач кафедри основ архітектури та архітектурного проектування КНУБА, генеральний директор науково-проектного архітектурного бюро «ЛІЦЕНЗІАРХ[1]».

Життєпис

У 1980 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Працював в науковому відділенні Київ ЗНДІЕП.

У 1992 році став генеральним директором Науково-проектного архітектурного бюро «ЛІЦЕНЗіАРХ». У 2000 році захистив докторський ступінь з архітектури, з 2002 року — професор.

У 2000 році став лауреатом Державної премії в галузі архітектури, а також академіком Української академії архітектури.

З 2008 року — заслужений архітектор України.

З 2010 року — завідувач кафедри Основ архітектури і архітектурного проектування в Київському Національному університеті будівництва і архітектури. Кандидат історичних наук з 1998 р.

З грудня 1998 р. викладач курсу «Історія Української Православної Церкви» (4 курс КДС і КДА), з 2010 р. викладає у 2, 3, 4 курсах КПБА. Є членом Вченої Ради КПБА, спеціалізованої Вченої Ради КПБА, членом редколегії часопису «Труди Київської Духовної Академії: богословсько-історичний збірник Київської православної богословської академії Української Православної Церкви Київського Патріархату», автор підручника курсу «Історія Української Православної Церкви».

З 2019 року — народний архітектор України.

З 14.09.2021 — президент Української академії архітектури.

Творчість

Спеціалізується в галузі археографії, джерелознавства, історії Православної Церкви, біографістики. Досліджує широке поле наукових проблем, зокрема архівні джерела з історії Української автокефальної православної церкви 1920-1930-х рр. та репресій проти неї, Православної Церкви в Україні кінця ХІХ — поч. ХХ століття, біографії видатних діячів України, історію Софії Київської.

Має 235 опублікованих праць.

Основна тематика робіт — архітектурні пейзажі, храми, історичні міські ансамблі. Автор багато подорожує Україною та світом, надихаючись архітектурною спадщино

Роботи автора були показані більш ніж на 40 виставках в Україні та за кордоном, зокрема в Оксфорді (Англія) та Кракові (Польща).

З 2000 р. створює гобелени. Його роботи зберігаються у фондах Національного заповідника «Софія Київська», Черкаського обласного художнього музею, Національного історико-­архітектурного заповідника «Кам'янець», Чернігівської галереї сучасного мистецтва «Пласт­Арт», у приватних колекціях в Україні та за кордоном. Як автор і виконавець власних музичних творів, випустив збірку пісень, кілька музичних альбомів і відеокліпів. Став лауреатом Міжнародного музичного фестивалю «Шлягер року» (2004, 2005, 2006)[2].

Художні твори знаходяться у державних та приватних колекціях України та за кордоном

Спроектував 65 церков.

Інтерв'ю

Примітки

  1. Слєпцов Олег Семенович. Київська православна богословська академія (укр.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018. [Архівовано 2018-01-31 у Wayback Machine.]
  2. Замок, Високий (17 вересня 2013). Олег СЛЄПЦОВ: «Спроектував 65 церков... Вивчаючи родинне дерево, дізнався, що чимало моїх пращурів були священиками». Високий Замок (укр.). Процитовано 30 січня 2018.