Слободян Михайло Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Слободян.
Слободян Михайло Петрович
Народився19 жовтня 1920(1920-10-19)
Шепарівці, Коломийський район, Івано-Франківська область
Помер4 листопада 1991(1991-11-04) (71 рік)
Львів, Україна
Діяльністьбіолог, ботанік, бріолог, дендролог
Науковий ступінькандидат біологічних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоУкраїнське ботанічне товариство Редагувати інформацію у Вікіданих і Міжнародна асоціація бріологівd Редагувати інформацію у Вікіданих

Миха́йло Петр́ович Слободя́н (19 жовтня 1920, с. Шепарівці, Коломийського повіту — 4 листопада 1991, Львів) — український вчений, біолог, ботанік, бріолог, дендролог, кандидат біологічних наук, член Українського ботанічного товариства і Міжнародної асоціації бріологів[en] . Зазнав утисків у часи переслідування української інтелігенції тоталітарним режимом СРСР.[1]

На його честь радянським геоботаніком Володимиром Хржановським була названа одна з варіацій шипшини — Rosa litvinovii var. Slobodjanii (Chrshan.)[2][3].

Збори зразків вченого нині зберігаються у фондах бріологічного розділу Державного природознавчого музею НАН України[4].

Біографія

Народився в селянській родині на Коломийщині, тодішній території Польщі. Навчався в початковій двокласній школі, далі в 1931—1937 роках — в україномовній Коломийській чоловічій гімназії. У 1937—1939 роках здобув гуманітарно-класичну ліцейську освіту. Після приєднання регіону до УРСР у вересні 1939 року, направлений відділом народної освіти при Тимчасовому управлінні міста Коломиї викладати до школи села Острівець. Надалі навчався в Станиславівському вчительському інституті, після якого з вересня 1940 року працював учителем школи села Балинці. Після захоплення регіону німцями Слободян припинив викладання, а 1942 року вступив на лісовий відділ Львівської політехніки (нім. Staatliche Forstliche Fachkurse). Після повернення радянських військ з вересня 1944 року продовжив навчатися на лісовому факультеті Львівського політехнічного інституту, який закінчив у лютому 1947 року. У 1947—1950 роках навчався в аспірантурі з біології при Львівському державному університеті. 1950 року захистив кандидатську дисертацію.[1]

Науковий внесок

Михайло Слободян описав нові для бріофлори Степового Криму види мохоподібних[5][6], зокрема Palamocladium euchlóron, Pleurozium schréberi, Cephaloziella grimsulána та ін[7].

Він уперше використав біоморфологічну класифікацію мохоподібних за будовою дернинки[8].

У рамках досліджень мохів Карпат виявив локалітет Sarothamnus scoparius в Українських Карпатах[9] та мертвопокривний ценоз (Carpinetum nudum) поблизу с. Ясенова Горішнього у басейні р. Черемош.[10]

Примітки

  1. ↑ а б Слободян, В. М.; Вірченко, В. М. (2010). Михайло Петрович Слободян (до 90-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал. № 67, № 5. с. 761—764. ISSN 0372-4123. Процитовано 10 грудня 2020.
  2. ↑ Розы: филогения и систематика: спонтанные виды Европейской части СССР, Крыма и Кавказа. опыт и перспективы использования / Хржановский В. Г. — М.: Советская наука, 1958. — С. 206—209
  3. ↑ Rosa litvinovii var. slobodjanii Chrshan
  4. ↑ Державний природознавчий музей // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  5. ↑ Бойко М. Ф. Мохоподібні степової зони України. Монографія. / Відп. ред.. О. Є. Ходосовцев. Херсон: Айлант, 2009. − С. 12
  6. ↑ Бачурина Г. Ф., Мельничук В. М. Флора мохів Украінської РСР. Випуск 2. — К.: Наукова думка, 1988. — 180 с.
  7. ↑ Чекліст мохоподібних України — Херсон: Айлант, 2008. — С. 34, 162, 180
  8. ↑ Загороднюк, Н. В. Життєві форми мохоподібних рівнинного Криму / Н. В. Загороднюк, М. Ф. Бойко // Наука і методика: зб. наук. метод. праць / відп. ред. М. Ф. Бойко. — Херсон: "Айлант, " 2010. — С. 19
  9. ↑ Жарнівець віниковий (Sarothamnus scoparius (L.) W. D. J. Koch) індикатор глобального потепління / В. І. Мельник, О. Р. Баранський // Доповіді Національної академії наук України. — 2018. — № 5. — С. 108
  10. ↑ Грабові ліси національного природного парку «Сколівські Бескиди»[недоступне посилання] / Д. П. Воронцов, М. І. Коханець, Л. І. Мілкіна // Вісник Львівського університету. Серія географічна. — 2005, вип. 32. — С. 87

Джерела

Посилання


науковець Це незавершена стаття про науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.