Слободян Микола Іванович

Микола Слободян
Миколі Слободяну вручають премію «Телетріумф» Миколі Слободяну вручають премію «Телетріумф»
Народився	18 серпня 1935(1935-08-18) Андрушівка Житомирська область, УРСР
Помер	4 грудня 2022(2022-12-04) (87 років) Київ, Україна
Країна	СРСР →  Україна
Діяльність	професор, кінознавець, актор, документознавець
Alma mater	Київський університет імені Тараса Шевченка, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України
Галузь	документалістика, кіномистецтво, телебачення, кіно
Посада	Проректор з наукової роботи КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого (2002—2005); Директор Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2005—2010)
Вчене звання	професор, доцент
Науковий ступінь	Кандидат мистецтвознавства
Відомі учні	режисер та актор Олександр Жеребко[1]
Діти	Андрій Слободян
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Грамота Верховної Ради України Національна премія «Телетріумф»

Мико́ла Іва́нович Слободя́н (18 серпня 1935, Андрушівка Житомирська область, УРСР — 4 грудня 2022, Київ) — український кінознавець, педагог та актор, а також автор документальних фільмів. Заслужений діяч мистецтв України (1995), кандидат мистецтвознавства, доцент. Проректор з наукової роботи КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого (2002—2005); директор Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2005—2010); професор кафедри кінознавства КНУТКіТ імені І. К. Карпенка-Карого.[2][3]

Життєпис

Микола Іванович Слободян народився 1935 року в селищі Андрушівці Житомирської області. Після закінчення середньої школи поступив до Київського університету імені Тараса Шевченка на історико-філософський факультет, який закінчив 1958 року.

Працював у журналі «Народна творчість і етнографія». У 1961—64 роках навчався в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, досліджував проблеми розвитку української кінопубліцистики.

У 1968 році успішно захистив дисертацію. У період з 1964 по 1979 рік працював в Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського АН УРСР молодшим науковим співробітником, науковим консультантом секції суспільних наук, старшим науковим співробітником відділу кінознавства, завідувачем відділу кінознавства.

У 1972 році розпочав педагогічну діяльність в Київському державному інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, яку продовжував аж до 2021 року. У 1983 році отримав вчене звання доцента. Працював деканом факультету кінематографії і телебачення зазначеного інституту. З 2002 по 2005 рік — проректор з наукової роботи Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. З вересня 2005 року по 2010 рік М. І. Слободян очолював Інститут екранних мистецтв, який було утворено шляхом реорганізації факультету кінематографії і телебачення університету.[4][5]

У 1994—1999 роках Микола Слободян був членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Також він був постійним членом журі Міжнародного дитячого, молодіжного фестивалю аудіовізуальних мистецтв «Кришталеві джерела», що проводився за підтримки Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.[6][7]

Микола Іванович Слободян — автор наукових публікацій, присвячених дослідженню широкого спектра проблем історії та теорії українського кіномистецтва. Основна сфера інтересів творчих і наукових Миколи Слободяна — кіномистецтво, телебачення, музика.

Викладав майже до останнього, пішов на заслужений відпочинок у 2021 році. Помер 4 грудня 2022 року[6]. Був кремований.

Сім'я

• Син — телепродюсер (телеканал ICTV), колишній оператор Андрій Слободян (нар. 1962).
  • Колишня невістка — телеведуча Тала Калатай.

Нагороди

• Заслужений діяч мистецтв України (1995).
• У 2010 році отримав премію Телетріумф у номінації «За особистий внесок у розвиток українського телебачення».[8]
• Орден «За заслуги» III ступеня.
• Грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом».[2]

Вибрана фільмографія

Актор

• 1990 — «Меланхолійний вальс»
• 1985 — «Розповідь барабанщика»
• 1983 — «Останній доказ королів»
• 1961 — «Українська рапсодія»

Примітки

1. Александр Жеребко. КиноПоиск (ru-RU) . Процитовано 17 січня 2019.
2. Николай Слободян. КиноПоиск (ru-RU) . Процитовано 17 січня 2019.
3. Nikolay Slobodyan. IMDb. Процитовано 16 квітня 2019.
4. Історія університету. knutkt.com.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 17 січня 2019. [Архівовано 2017-07-10 у Wayback Machine.]
5. Кафедра кінознавства. knutkt.com.ua. Процитовано 17 січня 2019.
6. Помер Микола Слободян. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. 6 грудня 2022. Процитовано 4 лютого 2023.
7. IgnBor (6 грудня 2022). Помер український кінознавець Микола Слободян. Leopolis.news (англ.). Процитовано 4 лютого 2023.
8. Телетріумф - національна телевізійна премія України. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 16 квітня 2019. [Архівовано 2019-09-27 у Wayback Machine.]

Посилання

• Микола Слободян на «IMDb»