Слобода-Небилівська

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Слобода (значення).
село Слобода-Небилівська
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Рожнятівський район
Рада Небилівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26060210100017380
Основні дані
Засноване 1546
Населення 424
Площа 20 км²
Густота населення 21,2 осіб/км²
Поштовий індекс 77670
Телефонний код +380 803474
Географічні дані
Географічні координати 48°49′39″ пн. ш. 24°15′44″ сх. д. / 48.82750° пн. ш. 24.26222° сх. д. / 48.82750; 24.26222
Водойми Черлен
Місцева влада
Адреса ради вул. Незалежності, c.Небилів, 77670
Карта
Слобода-Небилівська. Карта розташування: Україна
Слобода-Небилівська
Слобода-Небилівська
Слобода-Небилівська. Карта розташування: Івано-Франківська область
Слобода-Небилівська
Слобода-Небилівська
Мапа
Мапа

Слобода-Небилівська — село Рожнятівського району Івано-Франківської області.

Історія

У 1880 році село належало до Калуського повіту[1], було 296 мешканців (294 греко-католики, 2 римо-католики), церква святого Дмитра[2]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві[3] 4 дзвони діаметром 64, 53, 40, 31 см, виготовлені у 1870-1874 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[4]

У 1939 році в селі проживало 690 мешканців, з них 550 українців, 130 поляків (приїхали на нафтовидобуток) і 10 євреїв)[5].

На початку квітня 1944 р. в селі курінь УПА «Благого» роззброїв 80 німців.[6]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість Відсоток
українська 422 99.53%
російська 2 0.47%
Усього 424 100%

Примітки

  1. ↑ Słoboda-Niebyłowska (9) Слобода-Небилівська // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 801 Słoboda-Niebyłowska (9). (пол.)
  2. ↑ Слобода-Небилівська // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 43. (пол.)]
  3. ↑ Церква Св. Дмитра 1847
  4. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20.
  5. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 33.
  6. ↑ УПА в світлі документів з боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу 1942—1950 рр. Т. 2 (Бойові дії УПА). — 1960. — С. 49.
  7. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
Івано-Франківська область Це незавершена стаття з географії Івано-Франківської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.