uk %D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%B0 %D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80 %D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Сливка Ігор Володимирович
Сливка Ігор Володимирович;
Лейтенант
Загальна інформація
Народження	23 березня 1977; Старий Порицьк
Смерть	12 грудня 2014 (37 років); Павлопіль
Громадянство	Україна
Псевдо	«Тихий»
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	МВС
Рід військ	Національна гвардія
Формування	«Азов»
Війни / битви	Війна на сході України Оборона Маріуполя;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сливка.

І́гор Володи́мирович Сли́вка (нар. 23 березня 1977, Старий Порицьк — пом. 12 грудня 2014, Павлопіль) — український військовик, лейтенант міліції полку «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).

Життєпис

1994 року закінчив Павлівську ЗОШ, по тому — Горохівський радгосп-технікум. В коледжі зустрів супутницю життя Тетяну.

Учасник Революції Гідності, з побратимами із «Правого Сектора» проривав ряди «Беркута». Кулеметник, полк «Азов» — з початку вересня 2014-го.

12 грудня 2014-го в околицях Маріуполя поблизу села Павлопіль група дозору полку «Азов» та розвідники Збройних сил України виявили та знешкодили снайперську пару терористів і ДРГ, що влаштувала засідку. Автомобіль, у якому рухався Ігор Сливка, підірвався на встановленому терористами фугасі. Тоді ж загинув Ігор Бєлошицький.

Вдома лишилися дружина, два сини-близнюки Вадим і Володимир, 2014 року вступили до Горохівського коледжу. Похований в Горохові.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1].
11 червня 2015-го в Горохівському коледжі врочисто відкрито пам'ятну дошку честі Ігоря Сливки^[2].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 12 грудня^[3]^[4].