Славський Юхим Павлович

Юхим Павлович Славський
Ефим Павлович Славский
 
Народження: 7 листопада 1898(1898-11-07)
м. Макіївка, Донецька область, Україна
Смерть: 28 листопада 1991(1991-11-28) (93 роки)
Москва
Поховання: Новодівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Національність: українець
Країна:  СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта: Державний університет кольорових металів і золота (РФ) (1933) Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія: КПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди:
медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот» медаль «Серп і Молот»
Star of People's Friendship орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «За освоєння цілинних земель» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Сталінська премія 1-го ступеня Сталінська премія 1-го ступеня Ленінська премія Державна премія СРСР
Order of Friendship

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Юхим Павлович Славський (7 листопада 1898(18981107), село Макіївка Таганрозького округу Області Донського Війська, Російська імперія нині Україна) — 28 листопада 1991, Москва) — радянський державний і партійний діяч, тричі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1954, 1962 р.р.), один з керівників проекту по створенню радянської ядерної зброї, пізніше — керівник радянської атомної промисловості. Член ЦК КПРС (1961—1990). Депутат Верховної Ради СРСР 5—11-го скликань (1958—1989).

Біографія

Народився в селянській родині. Працювати почав у 1912 році шахтарем у Донбасі. Член РКП(б) з 1918 року.

У 1918–1928 роках у Червоній Армії, учасник Громадянської війни 1918–1920 років. Закінчив Московський інститут кольорових металів і золота в 1933. У 1933-1940-х працював на заводі «Електроцинк» в Орджонікідзе інженером, начальником цеху, головним інженером, директором заводу.

У 1940–1941 роках призначений директором Дніпровського алюмінієвого заводу в Запоріжжі, в 1941–1945 — Уральського алюмінієвого заводу в Кам'янсько-Уральському.

У 1945–1946 роках працював заступником наркома кольорової металургії СРСР.

У 1946–1953 займав пост заступника начальника Першого головного управління при Раді Міністрів СРСР. Одночасно в 1947–1949 роках був директором комбінату № 817.

1949 рік — Сталінська премія. Удостоєний звання Герой Соціалістичної Праці (разом з Б. Л. Ванниковим, І. В. Курчатовим і Ю. Б. Харитоном).

У 1953—1957 роках був першим заступником міністра середнього машинобудування СРСР.

У 1954 році другий раз удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (за роботи зі створення водневої бомби).

24 липня 1957 — березень 1963 року — міністр середнього машинобудування СРСР. У березні 1963 — березні 1965 року — голова Державного виробничого комітету із середнього машинобудування СРСР — міністр СРСР. У березні 1965 — 21 листопада 1986 року — міністр середнього машинобудування СРСР.

З листопада 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Нагороди та премії

Джерела