Слабинська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Чернігівського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Слабин.
Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 7 сільських громад. Населення — 6459 осіб (3285 чоловічої статі та 3174 — жіночої), 1024 дворових господарства[1].
Земля волості
|
Площа, десятин
|
У тому числі орної, дес.
|
Сільських громад
|
7757 |
5409
|
Приватної власності
|
13634 |
7827
|
Іншої власності
|
177 |
92
|
Загалом
|
21568 |
13328
|
Основні поселення волості:
- Слабин — колишнє державне й власницьке село при річці Десна за 24 версти від повітового міста, 1458 осіб, 244 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 15 вітряних млинів, 3 маслобійних, винокурний і цегельний заводи.
- Андріївка — колишнє державне й власницьке при протоці Балина, 2038 осіб, 362 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 21 вітряний млин, 2 маслобійних і цегельний заводи.
- Жеведь — колишнє власницьке село, 722 особи, 124 двори, 8 вітряних млинів, крупорушка.
- Козероги — колишнє державне й власницьке село при річці Десна, 832 особи, 107 дворів, постоялий будинок, 7 вітряних млинів.
- Шестовиця — колишнє державне й власницьке село при річці Верепут, 965 осіб, 150 дворів, православна церква, постоялий будинок, 14 вітряних млинів, маслобійний і винокурний заводи.
1899 року у волості налічувалось 8 сільських громад, населення зросло до 8894 особи (4510 чоловічої статі та 4384 — жіночої)[2].
Джерела
Примітки
|