Скойкові (Unionidae) — родина прісноводних мідій, найбільших у ряді Unionida, двостулкових молюсків, іноді відомих як річкові мідії або уніоніди[1][2].
Ареал поширення цеї родини є всесвітнім. Найрізноманітніший у Північній Америці, з приблизно 297 визнаними таксонами[3][4][5], але Китай і Південно-Східна Азія також містять дуже різноманітну фауну.
Прісноводні мідії живуть у різноманітних середовищах існування, але найчастіше вони мешкають у проточних водах, таких як річки та струмки.
Походження та рання диверсифікація
Недавнє філогенетичне дослідження показує, що Unionidae, швидше за все, виникли в Південно-Східній та Східній Азії в юрському періоді, з найбільш ранньою експансією в Північну Америку та Африку (з середини крейдяного періоду), за якою послідувала колонізація Європи та Індії (з палеоцену)[6].
Життя
Unionidae зариваються в субстрат, відкриваючи задні краї. Вони прокачують воду через проточний отвір, отримуючи кисень і харчування. Вони видаляють фітопланктон і зоопланктон, а також завислі бактерії, спори грибів і розчинену органічну речовину[7][8][9][10][11][12][13][14][15][16]. Попри численні лабораторні дослідження, залишається невизначеним, який із цих фільтратів уніоноїди насправді переробляють. При високій щільності вони можуть впливати на прозорість води[17][18], але швидкість фільтрації залежить від температури води, швидкості течії, розміру та концентрації частинок. Крім того, морфологія зябер може визначати розмір фільтрованих частинок, а також швидкість[11].
Розмноження
Unionidae відрізняються унікальним і складним життєвим циклом. Більшість уніонід мають роздільну стать, хоча деякі види, такі як Elliptio complanata, відомі як гермафродити[19].
Сперма викидається з мантійної порожнини через зовнішній отвір самця і потрапляє в мантійну порожнину самки через внутрішній отвір. Запліднені яйця переміщуються від статевих залоз до зябер (марсупія), де вони дозрівають і метаморфізуються в глохідії, першу личинкову стадію. Зрілі глохідії випускаються самкою, а потім прикріплюються до зябер, плавників або шкіри риби-господаря. Навколо глохідій швидко утворюється кіста, і вони залишаються на рибі кілька тижнів або місяців, перш ніж відваляться у вигляді молодих мідій, які потім закопуються в осад.
Таксономія
Класифікація, що базується на базі даних MolluscaBase і проекту MUSSEL[20][21]:
↑Huber, Markus (2010). Compendium of Bivalves. A Full-color Guide to 3'300 of the World's Marine Bivalves. A Status on Bivalvia after 250 Years of Research. Hackenheim: ConchBooks. с. 901 pp. + CD. ISBN978-3-939767-28-2.
↑Burch, J. B. 1975. Freshwater unionacean clams (Mollusca: Pelecypoda) of North America. Biota of Freshwater Ecosystems, Identification Manual No. 11. U.S. Gov. Printing Office. 114p.
↑Heard, W. H. 1979. Identification Manual of the Freshwater Clams of Florida. Fla. Dept. Environmental Regulation, Technical Series 4(2): 1–83.
↑Bolotov, I.N., Kondakov, A.V., Vikhrev, I.V., Aksenova, O.V., Bespalaya, Y.V. Gofarov, M.Y., Kolosova, Y.S., Konopleva, E.S., Spitsyn, V.M., Tanmuangpak, K. & Tumpeesuwan, S. (2017). Ancient River Inference Explains Exceptional Oriental Freshwater Mussel Radiations.Scientific Reports 7: 2135, doi:10.1038/s41598-017-02312-z
↑Allan, W. R. (1914). "The food and feeding habits of freshwater mussels." Biological Bulletin 27: 127–147.
↑Coker, R. E., Shira, A.F., Clark, H.W., Howard, A.D. (1921). "Natural history and propagation of fresh-water mussels." Bulletin of the Bureau of Fisheries 37: 77–181.
↑Churchill, E. P., Lewis, S.I. (1924). "Food and feeding in fresh-water mussels." Bulletin of the Bureau of Fisheries 39: 439–471.
↑McMahon, R. F., Bogan, A.E. (2001). Mollusca: Bivalvia. Ecology and classification of North American freshwater invertebrates. J. H. Thorp, Covich, A.P. San Diego, Academic Press: 331-429.
↑ абSilverman, H., Nichols S.J, Cherry J.S., Archberger E., Lynn J.S., Dietz T.H. (1997). "Clearance of laboratory-cultured bacteria by freshwater bivalves: differences between lentic and lotic unionids." Canadian Journal of Zoology 75: 1857–1866.
↑Bärlocher, F., Brendelberger, H. (2004). "Clearance of aquatic hyphomycete spores by a benthic suspension feeder." Limnology and Oceanography 49: 2292–2296.
↑Roditi, H. A., Fisher, N.S., Sanudo-Wilhelmy, S.A. (2002). "Uptake of dissolved organic carbon and trace elements by zebra mussels." Nature 407: 78–80.
↑Baines, S. B., Fisher, N.S., Cole, J.J. (2005). "Uptake of dissolved organic matter (DOM) and its importance to metabolic requirements of the zebra mussel, Dreissena polymorpha." Limnology and Oceanography 50: 36-47.
↑Yeager, M. M., Cherry, D.S., Neves, R.J. (1994). "Feeding and burrowing behaviors of juvenile rainbow mussels, Villosa iris (Bivalvia, Unionidae)." Journal of the North American Benthological Society 133: 217–222.
↑Nichols, S. J., Silverman, H. Dietx, T.H., Lynn, J.W., Garling, D.L. (2005). "Pathways of food uptake in native (Unionidae) and introduced (Corbiculidae and Dreissenidae) freshwater bivalves." Journal of Great Lakes Research 31: 87-96.
↑Cohen, R. R. H., Dresler, P.V., Phillips, E.P.J., Cory, R.L. (1984). "The effects of the Asiatic clam, Corbicula fluminea, on phytoplankton of the Potomac River, Maryland." Limnology and Oceanography 29: 170–180.
↑Phelps, H. L. (1994). "The Asiatic clam (Corbicula fluminea): invasion and system-level ecological change in the Potomac River estuary near Washington, D.C." Estuaries 17: 614–621.
↑Downing, J. A., Amyot, J.P., Pérusse, M., Rochon, Y. (1989). "Visceral sex, hermaphroditism, and protandry in a population of the freshwater bivalve Elliptio complanata." Journal of the North American Benthological Society 8(1): 92–99.