Скалозуб Олекса

Скалозуб Олекса
Народився1895(1895)
Помер1947(1947)
Діяльністьактор
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скалозуб.

Скалозу́б Оле́кса (1895—1947) — актор із театру ім. Садовського[1], драматург, театральний діяч.

Життєпис

Дві постанови Олекси Скалозуба, вівторок, 13 листопада, 1934 рік[2]

Народився 1895 року.

По Першій світовій війні переселився з Наддніпрянщини до Коломиї[3]. Старшина Дієвої Армії УНР.

У повоєнні роки й до кінця 20-х, гуртуючи навколо себе талановиту молодь, очолює разом із Дмитром Николишином Коломийський театр, що його 1916 року було відновлено як «Український народний театр ім. Тобілевича»[4]. Був також актором Українського театру Миколи Орла-Степняка.[5] У Коломиї 1934 року переклав із французької класики Мольєрову комедію «Чудодійний лікар»[6]. Здійснив інсценізацію повісті Богдана Лепкого «Сотниківна». Популярність Олекси Скалозуба в міської громади була такою, що 1936 року відомий український художник Ярослав Лукавецький створює його портрет, відгукуючись про актора як про «жертвенного фанатика, патріота, емігранта-петлюрівця й курбасівця»[7][8]. Саме в постановці Олекси Скалозуба коломийський театр ім. Тобілевича зіграв виставу «Крицеві душі» за повістю «Апостол черні» 1937 року на вечорі, присвяченім 40-річчю письменницької діяльності Ольги Кобилянської за участі самої ювілярки[8]. У його виставах брали учать Іван Іваницький, Роман Малащук[3], Роман Степаняк[1] тощо.

Він співпрацював із «Рекордом», де видавав твори для сцени. Помітною книгою був «Словник чужомовних слів, виразів і приповідок» 1933 року, що його впорядкував сам драматург[9].

Помер 1947 року.

Примітки

  1. ↑ а б Роман Степаняк. Альманах станіславівської землі (PDF) (Українською) . Центральний Комітет Станиславівщини. 1985. с. 170. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
  2. ↑ Свобода (PDF) (Українською) . 13 листопада 1934.
  3. ↑ а б Малащук, Роман (1987). З книги мого життя (PDF) (Українською) . Торонто: Гомін України. с. 83, 114. ISBN 0-919502-11-3.[недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича. http://i-pro.kiev.ua/ (Українською) . Архів оригіналу за 22 червня 2018. [Архівовано 2018-06-22 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Л. А. Проценко. Некрополі України. — 1999. — С. 216
  6. ↑ Коломієць Л.В. (2015). Український художній переклад та перекладачі 1920 – 30-х років (Українською) . Вінниця: Нова Книга. с. 35—36. ISBN 978-966-382-574-8.
  7. ↑ Кошелінська, Марія. Ярослав Лукавецький: крізь біль і випробування (PDF) (Українською) . с. 74. Архів оригіналу (PDF) за 22 червня 2018. Процитовано 25 травня 2019. [Архівовано 2018-06-22 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б Золоті сторінки історїї коломийського театру. http://teatr.kolomyya.org/ (Українською) .
  9. ↑ Васильчук, Микола (2012). Українська видавнича справа в Коломиї (PDF) (Українською) . Коломия: Вік. с. 102. ISBN 966-550-041-4. Архів оригіналу (PDF) за 5 серпня 2018. Процитовано 21 червня 2018. [Архівовано 2018-08-05 у Wayback Machine.]

Джерела

Герб Української народної республіки Це незавершена стаття про вояка чи воячку Армії УНР.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Кінематографіст Це незавершена стаття про кінематографіста чи кінематографістку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.