|
Скалецький Родіон Андрійович
Родіон Андрійович Скалецький (23 листопада 1899, с. Михайлівка Бершадського р-ну Вінницької обл. — 22 березня 1984) — український композитор, послідовник Миколи Леонтовича, автор близько 100 оригінальних творів, хоровий диригент. ЖиттєписНавчався в Одеському інституті народної освіти, де організував студентський хор. Потім працював учителем історії, мови і літератури та співів в трудшколах, профшколах, технікумах, робфаках і керував хорами. В 1924 році одружився з Н. Ф. Кільчевською, в 1926 році народилась донька Наталія. В Тульчині 7 років керував окружною співочою капелою ім. М. Леонтовича. Тут ним була складена перша збірка записаних, оброблених народних пісень, написано кілька власних творів. У 1933 був респресований. Реабілітацією композитора, колишнього в'язня КДБ, займалися навіть працівники СБУ. Вони взялися з'ясувати десятиліттями замовчувані обставини вбивства Леонтовича і розповісти про долю колишнього в'язня КДБ № 13 Скалецького. Комітет державної безпеки у 1932 році виявив джерело тієї самої небезпеки в колі мирного тульчинського вчительства. Центральною фігурою вважався саме Родіон Скалецький, послідовник вже знищеного Леонтовича:
До честі друзів Скалецького, жоден з них не став наклепником, але заплатили за це своєю свободою — всі вони потрапили до таборів. Григорій Сакович, вчитель Тульчинської школи, засуджений до 8 років концтаборів, по справі Скалецького давав такі свідчення:
Подальша доля Григорія невідома. Федір Лебідь, директор Тульчинської школи, засуджений до 3-х років сибірських концтаборів:
Немає компромату і у свідченнях інших п'яти людей, які проходили по цій справі. Родіона Скалецького на три роки заслали у містечко Валуйки Курської області. У своїх спогадах композитор писав:
Намагаючись здобути прихильність радянської влади, він писав бадьоро-патріотичні описи:
У його репертуарі з'явився навіть «Марш ГПУ», присвячений десятиліттю створення цієї організації. Лише в 1946 році він знову почав працювати у школах Вінниччини. Писав музику на тексти М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, М. Кознанської, І. Неходи. Репертуар хорів Р.А. Скалецького складав понад 80 творів, серед яких і його власні. В 1955 році в Москві був відзначений дипломом на конференції, де виступав з доповіддю по музвихованню. Повернувшись на батьківщину, Скалецький знову повернувся до викладання. З 1964 по 1969 працював методистом кабінету музики Вінницькому інституті удосконалення вчителів, відповідальним секретарем обласного відділення музичного хорового товариства. В ці роки він опрацював та склав кілька збірок: «Стелися барвінку», «Весілля», «Весняне коло», обробив два збірника народних пісень, написав кільканадцять хорових творів на тексти радянських поетів та класиків української літератури, написав пісню про рідне село Михайлівку на текст свого земляка І. Палагнія, музику до текстів обрядів: «Весілля на Поділлі», «Щедрий вечір», «Зустріч весни». В обласному Будинку народної творчості він очолював хорове товариство, а в 1970 році організував хор ветеранів Великої Вітчизняної війни, був його керівником і головним диригентом. У 1970 році вийшов на пенсію. Помер 24 березня 1984 р. Похований на Лісовому кладовищі в Києві поряд з дружиною Надією Федорівною. У творчому спадку 598 творів, з них 373 — друкованих, а 225 — в рукописах. Композитор написав близько 100 оригінальних творів, обробив багато народних пісень. Вшанування пам'яті
ПриміткиПосилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
