Система керування перекладамиСистема керування перекладами (translation management system — TMS), раніше система керування глобалізацією (globalization management system — GMS), — різновид програмного забезпечення для автоматизації процесу перекладу людиною (на відміну від машинного перекладу) та підвищення ефективності перекладача[1][2][3]. Ідея системи керування перекладами полягає в тому, щоб автоматизувати всі повторювані й рутинні дії, які здатна виконувати програма, і залишити людині лише творчу перекладацьку роботу. У системі керування перекладами, як правило, поєднано щонайменше два типи технологій: технологію керування процесами, завдяки якій автоматизується робочий процес, та лінгвістичні технології, призначені для допомоги перекладачеві. У типовій TMS-системі технологія керування процесами використовується для моніторингу вихідного тексту на предмет змін та передання вмісту між перекладачами й рецензентами. При цьому останні можуть фізично перебувати будь-де і зазвичай мають доступ до TMS-системи через Інтернет. Сучасні системи керування перекладами найчастіше використовуються для керування різними аспектами перекладацької діяльності. НазваХоча «система керування перекладами» (TMS), здається, є усталеним терміном у галузі мовної локалізації, поширеними є також назви «система керування глобалізацією» (GMS) та «глобальна системи керування вмістом» (GCMS)[4]. Вони працюють із системами керування вмістом (CMS) як окремі, але пов'язані з ними програми, або просто як доповнення, що забезпечують відповідність певним вимогам щодо багатомовності[5][6]. ОглядДля керування вмістом іноземною мовою TMS-система зазвичай підключається до CMS-системи. Як правило, це тією чи іншою мірою стосується таких категорій[5]:
Керування процесами покладається на CMS-систему, а бізнес-адміністрування та інструменти перекладу — на TMS-систему. Особливості й перевагиПереваги використання TMS-системи, які можна виміряти кількісно, подібні до переваг CMS-системи, але з урахуванням багатомовності[7]:
Типовий робочий TMS-процес передбачає описані нижче кроки. Як для загальнодоступних, так і для пропрієтарних CMS-систем є критичним контроль змін у мовних матеріалах — оновлень уже існуючих і появи нових матеріалів. Контент автоматично витягується із CMS-системи й передається в TMS-систему. У деяких випадках для подальшого аналізу й перекладу може знадобитися обробка файлів. Керівники проєктів налаштовують робочі процеси відповідно до своїх потреб. Кожен учасник робочого процесу отримує сповіщення про нову роботу, яку належить виконати, а кожному проєкту та/або кожному завданню в рамках проєкту призначається унікальний номер для його відстеження. Перекладачі й редактори працюють онлайн або офлайн, а їхні запити й коментарі відстежуються в системі. Вони отримують коментарі від рецензентів замовника з метою перевірки та впровадження будь-яких виправлень. Після затвердження документів пам'ять перекладів (ТМ) автоматично оновлюється для подальшого повторного використання. Нарешті, перекладені матеріали повертаються до CMS-системи для публікації, а до відповідних звітів надходять показники продуктивності й ефективності. Лінгвістична технологія, як правило, передбачає використання принаймні пам'яті перекладів та термінологічну базу даних. Крім того, у більшості сучасних систем передбачено також технологію машинного перекладу[8].
МайбутнєМайбутні тенденції розвитку TMS-систем[9]:
Цільові ринки та ліцензуванняРозробники TMS-систем орієнтують їх на дві основні групи покупців. З одного боку, це «чисті» розробники програмного забезпечення (ІТ-компанії), які залучають зовнішніх виробників контенту. З іншого боку, розробниками програмного забезпечення можуть також бути постачальники мовних послуг (language service providers — LSP), тому вони пропонують свої мовні послуги разом з індивідуальними технологічними пропозиціями щодо полегшення інтеграції клієнтів. Другу категорію часто називають «бізнес-полоненням», оскільки покупець, аби скористатися перевагами своєї платформи, змушений використовувати мовні послуги розробника TMS-системи[10]. Виробники контенту, які надають обмежений набір мовних послуг або мають укладені угоди про надання послуг третім LSP-компаніям, іноді вважають за краще зберегти свою незалежність й обмежитися придбанням ліцензії на програмне забезпечення. Однак поєднання технологічного рішення та мовних послуг так чи інакше має бути економічно ефективним. Тому LSP-компанії іноді вважають за доречне звертатися не до ІТ-компанії, а до інших LSP, які теж надають мовні послуги, — тобто до своїх конкурентів. Багато LSP-компаній нервувались, коли британська компанія SDL, яка надає мовні послуги на ринку, придбала у 2005 році Trados, одразу перетворившись на найбільшого постачальника технологій перекладу[11]. Як наслідок цієї угоди, на ринку з'явилися конкурентоспроможні хмарні системи керування перекладами, які об'єднують функціональність TMS-системи із CAT-інструментами та онлайн-редакторами перекладів. Приклади систем керування перекладами
Див. такожПримітки
|