У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Симоненко.
Володи́мир Степа́нович Симоне́нко (нар.28 липня1940, Кіровоград — пом.2 червня1998, Київ) — український джазовий піаніст, музикознавець, музично-громадський діяч, заслужений працівник культури України (1995).
Життя і творчість
Музичну освіту здобув у Київській спеціальній школі-десятирічці ім. М. В. Лисенка.
З 1957 по 1962 — працює піаністом, аранжувальником, керівником естрадних, танцювальних і джазових ансамблів та оркестрів, у тому числі — піаністом естрадного оркестру Будинку культури Київського трамвайно-тролейбусного управління «Мелодія» п/к Іллі Гасса (1957—1958), керівником естрадних оркестрів Будинку культури «Харчовик» (1958), клубу Київського мотоциклетного заводу (1959—1960), піаністом Естрадно-молодіжного ансамблю Центрального будинку працівників мистецтв УРСР п/к Костянтина Ходоса (1960—1962), керівником тріо Київського державного педагогічного інституту ім. Максима Горького (1961—1962).
З 1967 по 1969 — музичний керівник Федерації молодіжних клубів («ФМК-67»).
З 1967 по 1977 — музичний редактор, заступник головного редактора видавництва «Музична Україна».
З 1968 по 1973 — редактор-упорядник збірника популярних естрадних пісень «Музична орбіта» (33 випуски). Автор першої в Україні книги про джаз — «Мелодії джазу» (1970). Редактор журналу «Естрада-72».
У 1977–1987 — заступник директора Українського відділення Музичного фонду СРСР. З 1987 — директор Українського республіканського відділення Центру музичної інформації і пропаганди радянської музики Спілки композиторів СРСР (з 1990 — Центр музичної інформації Спілки композиторів України).
У 1978–1979 вів на Українському радіо цикл передач «Абетка джазу», брав участь у першій передачі про джаз на Українському телебаченні (1982).
З 1980 — голова та член журі Член художньої ради по театральному і музичному мистецтву Міністерства культури УРСР (секція музичного та естрадного мистецтва).
З 1986 — голова Центрального організаційного комітету міжнародних, всесоюзних і республіканських музичних фестивалів в Україні «Голосієве». Член Центральної ради Радянської джазової федерації (з 1988).
Володимир Симоненко — автор численних статей, рецензій, анотацій до грамплатівок. Брав участь у конференціях і семінарах, розробляв програми, навчальні плани, редагував видання. Член редколегії довідника «Музичний реєстр України. 1997—1998». Автор статей про джаз до «Української музичної енциклопедії» та «Енциклопедії сучасної України».
Почесний член джаз-клубів Оломоуца (Чехія, з 1959), Братислави (Словаччина, з 1963) та Дніпропетровська (з 1968). Біографію С. включено до 26-го видання «Dictionary Of International Biography» (1997) Кембріджського міжнародного біографічного центру (Велика Британія). Нагороджений ювілейною медаллю з нагоди 50-річчя Люблінської державної філармонії ім. Г.Венявського (Польща, 1996). Лауреат Міжнародної премії «Дружба» (1995).
Твори
Jazz u SSSR // Ritam. Novi Sad, Jugoslavija, 1963. № 30; 1964, № 31, 32; Ленінградський діксіленд // Музика. 1970. № 6;
Мелодии джаза. К., 1970, 1972, 1976, 1984; София, 1980, 1982;
Про радянський джаз // Музика. 1973. № 3;
Горват І., Вассербергер І. Основи джазової інтерпретації / Спеціальна редакція, передмова та словник. К., 1980;
Лексикон джаза. К., 1981;
От бамбулы до рэгтайма // Джаз и фортепианная музыка первой половины ХХ века/ Сост. Н. С. Замороко, В. С. Симоненко. В.1. К., 1987;
Мріє, не зрадь… // Молода гвардія. 1988. 10 лютого;
Джаз «покоряет» Европу // Джаз и фортепианная музыка первой половины ХХ века/ Сост. Н. С. Замороко, В. С. Симоненко. В.2. К., 1989.
Фейертаг В. «Мелодии джаза»// Музыкальная жизнь. 1971. № 16;
Радчук В. Перший збірник// Музика. 1972. № 1;
Truhlar A. «Melodien des Jazz»// Jazzforschung/Jazz Research. 3-4. 1971—1972; Переверзев Л., Ухов Д. «Мелодии джаза»// Советская музыка. 1972. № 2; Yurchenkov V. «Melodies Of Jazz»// Jazz Forum (ІЕ). 1977. № 48;
Kurmajew S. «Melodii dzaza»// Jazz. 1977. № 11;
P.W. Melodie jazzove// Spievamy i tanczymy. 1978. № 2;
Король Л. «Лексикон джазу»// Прапор комунізму. 1982. 26 січня;
Сосис К. Путешествие в мир джаза// Комсомольское знамя. 1982. 14 февраля; Петров I. "Лексикон "// Молода гвардія. 1982. 17 лютого;
Кохрихт Ф. Джаз от «А» до «Я»// Знамя коммунизма. 1982. 20 февраля; «Leksykon Jazzu»// Non Stop. 1982. № 2;
Лежневский В. О джазе по алфавиту// Вечерняя Пермь. 1982. 1 марта; Казъянский Я. Что такое диксиленд?// Юность. 1982. 11 марта;
Шавырин Д. «Лексикон джаза»// Московский комсомолец. 1982. 10 апреля; Лексикон джаза// Ленинская смена. 1982. 16 апреля;
Шавырин Д. «Лексикон джаза»// Северный комсомолец. 1982. 24 апреля; «Лексикон джаза»// Комсомолец. 1982. 24 апреля;
Соловьев А. Карманная энциклопедия джаза// Бауманец. 1982. 27 апреля; Leksikon dzaza// Melodie. 1982. № 6;
Баташев А. Новая литература о джазе// Музыкальная жизнь. 1982. № 10;
Радчук В. «Лексикон джазу»// Музика. 1982. № 4;
Грудін А. «Лексикон джазу»// Комсомольське плем'я. 1982. 30 листопада; Любите ли вы джаз?// Вечерняя Одесса. 1983. 15 февраля;
Подберезский Д. «Мелодии джаза»// Рабочая смена. 1986. № 7;
Семенов Е. Каким быть лексикону джаза?// Советский джаз. М., 1987. Переверзев Л., Ухов Д. Мелодии джаза// Советский джаз. М., 1987;
Encyclopedie jazzu a moderni popularni hudby. Cast jmenna — svetova scena. L-Z. Praha, 1987;
Советские композиторы и музыковеды. Т.3. Ч.1. М., 1989;
Верменич Ю. Владимир Симоненко// Инфа. 1995. 25 июля;
Степанченко Г. Джазмен// Всеукраинские ведомости. 1995. 2 августа;
Афонина А. В честь Владимира Симоненко играет джаз// Киевский вестник. 1995. 10 августа.
