|
Силліманіт
 Силліманіт — мінерал класу силікатів, підкласу стрічкових силікатів, острівної будови. Важливий мінерал силіманітових сланців, сировина для одержання силуміну. Історія та етимологіяСин. — бамліт, бухольцит[4], вьортит (вертит), ксеноліт, монроліт, фіброліт, блискучий шпат. Силліманіт вперше був описаний як «фіброліт» графом де Бурноном (1802) з південної Індії, де він був знайдений у вигляді волокнистих агрегатів, що супроводжують корунд.[5] Силліманіт був названий на честь американського хіміка Бенджаміна Силлімана (1779—1864). Мінерал силліманіт, знайдений у Честері, штат Коннектикут, вперше був науково описаний у 1824 році американським хіміком та природознавцем Джорджем Т. Боуеном (1803-1828). Загальний опис
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Утворює волокнисті, голчаті кристали і аґреґати, а також щільні сплутано-волокнисті структури (фіброліт). Спайність довершена. Густина 3,24. Твердість 6,5-7,25. Сірого, сіро-бурого й блідо-зеленого кольору. Блиск скляний, у волокнистих аґреґатів з шовковистим відливом. Прозорий і напівпрозорий. Триморфний з кіанітом і андалузитом. Важливий мінерал силіманітових сланців. Утворюється при контактовому метаморфізмі. Поширення: у високоякісних метаморфічних сланцях, гнейсах і роговиках; рідше в пегматитах. Також як уламковий мінерал. Зустрічається як високотемпературний контактово-метаморфічний мінерал і мінерал кристалічних сланців та ґнейсів, багатих на Al2O3. Може накопичуватися у пісках і гравії, які утворюються після руйнування корінних порід. Знаходиться разом з андалузитом, дистеном, біотитом, шпінеллю, гранатом, кордієритом, польовими шпатами. Асоціює з корундом і кварцом, андалузитом, кіанітом, калійний польовий шпат, альмандином, кордієритом, біотитом. РозповсюдженняТиповою місцевістю для силліманіту є околиці міста Сушіце, Пльзенський край Чехія. У Німеччині в районі Лахер-Зее (громада Глес в землі Рейнланд-Пфальц), гірський масив Шпессарт, місцевість громади Боденмайс, а також гірський хребет Баварський ліс. Інші місця знахідок: гори Оденвальд (Гессен), гори Фіхтель (Баварія), Зібенгебірге (гірський район складі Німецького середньогір'я) — все ФРН; на території громади Зелльрайн округу Інсбрук-Ланд у землі Тіроль, Австрія, в районі міста Могок (Верхня М'янма), на землях комуни Бамле, район Телемарк, Норвегія, на височині Кейви (Кольський півострів), на гірському утворенні Кхазі-Гілс (шт. Ассам, Індія), в провінції Овернь, Франція, на Землі Ендербі, Антарктида. Силліманіт був також знайдений в історичній місцевості США Брендівайн-Спрінгс, Округ Нью-Касл, Делавер. Законодавчий орган штату назвав його в 1977 році мінералом штату Делавер за пропозицією Delaware Mineralogical Society.[6] Родовища відомі в США, ПАР, Індії, Шрі-Ланці, Бразилії, Танзанії, Іспанії, Казахстані, Вірменії, Росії, Україні (Український щит). Збагачення та використанняВикористовують як вогнетрив у керамічному виробництві для одержання силуміну. З руд С. вилучається гравітаційною, електростатичною і трибоелектричною сепарацією, а також флотацією. Використовується для виготовлення міцних вогнетривких матеріалів, спец. ізоляторів, осн. вид сировини для одержання кремній-алюмінієвого сплаву (силуміну). Прозорі забарвлені різновиди — коштовні камені IV порядку. Див. такожПримітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||
