Сидоров Володимир Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сидоров.
Сидоров Володимир Васильович
Народився11 червня 1924(1924-06-11)
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер2 січня 2000(2000-01-02) (75 років)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Учасникрадянсько-японська війна
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званняадмірал
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» ювілейна медаль «300 років Російському флоту» медаль «У пам’ять 850-річчя Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу»

Володимир Васильович Сидоров (11 червня 1924(19240611), Київ — 2 січня 2000, Москва) — радянський військово-морський діяч, начальник Тилу ВМФ — заступник головнокомандувача ВМФ по тилу, командувач Балтійського і Тихоокеанського флотів, адмірал (21.04.1979). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань.

Життєпис

На військово-морській службі з 1942 року. У 1942—1946 роках — слухач Тихоокеанського вищого військово-морського училища. У 1945 році курсантом брав участь в бойових діях радянсько-японської війни.

З 1946 року служив на Балтійському флоті. У 1946—1949 роках — помічник командира тральщика «ТЩ—478». У 1949—1950 роках — командир тральщика «ТЩ—457».

Член ВКП(б) з 1949 року.

У червні 1950 — травні 1951 року — старший офіцер штабу 105-ї бригади кораблів охорони водного району. У травні — листопаді 1951 року — командир 35-го загону 10-го дивізіону тральщиків 105-ї бригади кораблів охорони водного району. У листопаді 1951 — грудні 1953 року — помічник командира гвардійського мінного загороджувача «Марті».

У 1953—1954 роках — слухач Вищих спеціальних офіцерських класів ВМФ СРСР.

У 1954—1957 роках — старший помічник командира ескадреного міноносця «Скритний». У грудні 1957—1961 роках — командир ескадреного міноносця «Світлий». У 1962 році — начальник штабу 35-ї бригади ескадрених міноносців.

У 1963 році закінчив заочно Військово-морську академію.

У 1963—1967 роках — командир 64-ї бригади кораблів охорони водного району Балтійського флоту.

У 1967—1970 роках — командир 23-й дивізії кораблів охорони водного району Північного флоту.

У 1971—1972 роках — командувач Камчатської флотилії.

У грудні 1972 — липні 1975 року — начальник штабу — 1-й заступник командувача Тихоокеанського флоту.

25 липня 1975 — 7 червня 1978 року — 1-й заступник командувача Балтійського флоту.

7 червня 1978 — 12 лютого 1981 року — командувач Балтійського флоту.

12 лютого 1981 — грудень 1986 року — командувач Тихоокеанського флоту.

У грудні 1986 — 20 березня 1991 року — заступник головнокомандувача Військово-морського флоту СРСР по тилу — начальник Тилу ВМФ СРСР.

З 1991 року — у відставці в Москві.

Помер 2 січня 2000 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Військові звання

Нагороди

Примітки

Джерела