|
Серця чотирьох
«Серця чотирьох» (рос. Сердца четырёх) — радянська кінокомедія, знята на студії «Мосфільм» в 1941 році режисером Костянтином Юдіним. Худрада кіностудії прийняла фільм 20 лютого 1941 року, відзначивши його як безперечну художню удачу. Однак на зборах творчого активу в Комітеті у справах кінематографії в травні 1941 року секретар ЦК ВКП (б) Андрій Жданов піддав його різкій критиці за «відрив від дійсності». В результаті фільм отримав дозвільне посвідчення лише 9 грудня 1944 року наприкінці Великої Вітчизняної війни, коли потрібні були життєрадісні кінострічки про майбутнє мирне життя. 5 січня 1945 року фільм вийшов в прокат, але отримав негативну рецензію в газеті «Правда». СюжетЗагалом все, що відбувається можна визначити як комедію положень — класичний водевіль. Дія зосереджена навколо двох чарівних сестер Мурашових — суворої, норовливої Галини, доцента математики (Валентина Сєрова) і легковажної, несерйозної студентки Шурочки (Людмила Целіковська). З іншого боку, важливу роль по ходу сюжету грають персонажі-чоловіки. Одного з них, підтягнутого і дотепного військового, який організував на дачі підготовку особового складу з математики — Петра Микитовича Колчина (Євген Самойлов), іншого — чутливого і інтелігентного, але дещо незграбного вченого-біолога — Гліба Заварцева (Павло Шпрингфельд). Події відбуваються у літній передвоєнній Москві і за містом, куди відправляються обидві сестри: одна для того, щоб готуватися до переекзаменування, інша — проводити заняття з математики з військовими, які розташовані поруч з дачним селищем «Юр'ївських таборів». Там же опиняються й інші герої (професор-астрофізик Єршов й інші). Всі вони потрапляють в різні кумедні ситуації, перш ніж знаходять своє справжнє щастя. Незвичайна легкість картини досягається віртуозною грою акторів, відточеністю діалогів і реплік, чудовою музикою Ю. Мілютіна і текстами пісень Є. Долматовського. У ролях
Знімальна група
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
