Селенатна кислота

Селена́тна кислота, селе́нова кислота — неорганічна кислота, що складається з катіона водню і аніона селената (SeO₄^2-). Хімічна формула H₂SeO₄.

Фізичні властивості

Селенова кислота при стандартних умовах є безбарвною кристалічною речовиною, добре розчинною в воді[1]. Отруйна, гігроскопічна, є сильним окисником. Селенова кислота — одна з небагатьох сполук (і єдина кислота в чистому вигляді), що розчиняють золото (поряд з царською водою, розчином Люголя, ціанідами тощо). У твердому стані вона кристалізується в ромбічну структуру.

Отримання

• Взаємодія селен(VI) оксиду з водою:

${\displaystyle \mathrm {SeO_{3}+H_{2}O\longrightarrow H_{2}SeO_{4}} }$

• Взаємодія селену з хлорною або бромною водою:

${\displaystyle \mathrm {Se+3Cl_{2}+4H_{2}O\longrightarrow H_{2}SeO_{4}+6HCl} }$

${\displaystyle \mathrm {Se+3Br_{2}+4H_{2}O\longrightarrow H_{2}SeO_{4}+6HBr} }$

• Взаємодія селенистої кислоти або селен(IV) оксиду з пероксидом водню:

${\displaystyle \mathrm {SeO_{2}+H_{2}O_{2}\longrightarrow H_{2}SeO_{4}} }$

${\displaystyle \mathrm {H_{2}SeO_{3}+H_{2}O_{2}\longrightarrow H_{2}SeO_{4}+H_{2}O} }$

• Найпростіше селенову кислоту отримати обробкою суспензії селениту срібла бромною водою

${\displaystyle \mathrm {Ag_{2}SeO_{3}+Br_{2}+H_{2}O\longrightarrow H_{2}SeO_{4}+2AgBr} }$

Для отримання безводної кислоти в твердому кристалічному стані отриманий розчин випарюють при температурі нижче 140 °C (413 К, 284 °F) у вакуумі.

Концентровані розчини селенової кислоти в'язкі. Відомі кристалічні гідрати кислоти:

• H₂SeO₄·H₂O (плавиться при 26 °C);
• H₂SeO₄·2H₂O (плавиться при -24 °C);
• H₂SeO₄·4H₂O (плавиться при -52 °C);
• H₂SeO₄·6H₂O (плавиться при -68 °C).

Хімічні властивості

• Зміна забарвлення кислотно-основних індикаторів
• Гаряча, концентрована селенова кислота здатна розчиняти золото, утворюючи червоно-жовтий розчин аурум(III) селенату:

${\displaystyle \mathrm {2Au+6H_{2}SeO_{4}\longrightarrow Au_{2}(SeO_{4})_{3}+3H_{2}SeO_{3}+3H_{2}O} }$

Примітки

1. [1] [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] Опис підгрупи селену і кислот цієї підгрупи на xumuk.ru

Джерела

• Краткий химический справочник. Рабинович В. А., Хавин З. Я. 3-е изд., перераб. и доп. — Л.: Химия, 1991. — 432с.
• Некрасов Б. В. Основы общей химии. Том 1 Изд. 3-е, испр. и доп. — М.: Химия, 1973. — 656 с.