Свєшніков Євген Еллінович

Євген Еллінович Свєшніков
Оригінал імені рос. Евгений Эллинович Свешников, латис. Jevgeņijs Svešņikovs
2006 рік
2006 рік
 2006 рік
Країна СРСР СРСР→Росія Росія
Латвія Латвія
Росія Росія
Народження 11 лютого 1950(1950-02-11) (74 роки)
Челябінськ
Смерть 18 серпня 2021(2021-08-18) (71 рік)
Титул гросмейстер (1976)
Рейтинг ФІДЕ 2502 (травень 2016 року)
Піковий
рейтинг 		2610 (січень 1994 року)

Євген Еллінович Свєшніков (рос. Евгений Эллинович Свешников, латис. Jevgeņijs Svešņikovs; 11 лютого 1950, Челябінськ — 18 серпня 2021) — радянський, пізніше латвійський, нині російський шахіст, гросмейстер від 1977 року, тренер. Чемпіон Москви (1983). Інженер-механік.

Біографія

Переможець Всесоюзних турнірів молодих майстрів (1973, 1976) і Всесоюзного турніру (1975), присвяченого 30-річчю перемоги радянського народу у Радянсько-Німецькій війні (1941—1945). На чемпіонаті Москви (1983) — 1-2-ге місце. Учасник 9 чемпіонатів СРСР; найкращі результати: 1976 — 8-10-те, 1978 — 5-8-ме місця. У складі різних збірних команд СРСР переможець молодіжного чемпіонату світу (1976) та чемпіонату Європи (1977). Найкращі результати в міжнародних турнірах: Пловдив (1973), Дечин (1974) і Сочі (1976) — 1-2-ге; Гавр (1977) і Марина-Ромео (1977) — 1-ше; Новий Сад (1979) — 2-3-ге; Сьєнфуегос (1979) — 1-ше; Смедеревська-Паланка (1980) — 4-те; Вейк-ан-Зеє (1981) — 3-4-те; Сараєво і Львів (1983) — 5-6-те; Ленінград (1984) — 3-тє; Копенгаген (1984) — 2-ге; Гастінгс (1984/1985) і Сочі (1985) — 1-ше; Москва (1985) — 4-те; Сочі (1987) — 4-7-ме місця.

У складі команди «Кадир» (Челябінськ) — чемпіон Росії серед клубів[ru] 1994 року та бронзовий призер Кубка європейських чемпіонів.

Обидві спроби вступити в боротьбу за звання чемпіона світу з шахів закінчилися провалом — на зональних турнірах 1978 року в Львові, і 1982 року в Єревані Свєшніков посів 14-те місце (відповідно серед 15-ти і 16-ти учасників)[1][2].

Зробив внесок у теорію дебютів; розробив і впровадив у практику низку варіантів сицилійського захисту (наприклад, Челябінський варіант[ru]). Шахіст активного позиційного стилю.

Після розпаду СРСР понад двадцять років проживає в Латвії. Має чотирьох дітей.

Судився з Російською шаховою федерацією щодо права брати участь у її офіційних змаганнях[3]. Суть позову Свєшнікова в тому, що він хоче виступати як за Латвію, так і за Росію. Наприклад, на шахових олімпіадах він грає за Латвію, але водночас хоче і брати участь у ветеранських чемпіонатах Росії. Тривалий процес вплинув на результати Свєшнікова. Так за підсумками чемпіонату Латвії з шахів[ru] 2012 року він не потрапив до складу олімпійської збірної країни[4], а на чемпіонаті Латвії з шахів 2013 року посів лише 6 місце[5].

Книги

  • Сицилианская защита. Система 5. … е7-е5. М., ФиС, 1988.
  • Выигрывайте против французской защиты. Русский шахматный дом, 2005. ISBN 5-94693-035-4
  • Сицилианская для любителей. Том 1. Русский шахматный дом, 2006. ISBN 5-94693-051-6
  • Сицилианская для любителей. Том 2. Русский шахматный дом, 2007. ISBN 5-94693-160-1
  • Сицилианская защита. Вариант Мак-Доннеля 2.f4. Издатель 'Андрей Ельков', 2013. ISBN 5-90625-405-6
  • Сицилианская защита. Пикник на обочине. Издатель 'Андрей Ельков', 2015. ISBN 5-90625-414-5

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело[6]

Література

Примітки

  1. ↑ Zonal Tournament Lvov 4-28.4.1978
  2. ↑ Zonal Tournament Erevan February-March 1982
  3. ↑ У суперечці з Російською шаховою федерацією Євген Свєшніков піде до кінця [Архівовано 2011-12-13 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Latvian Chess championship final-2013
  5. ↑ 40th Chess Olympiad: Istanbul 2012
  6. ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання