Свято-Григоріє-Богословська церква

Свято-Григоріє-Богословська церква
46°29′08″ пн. ш. 30°43′11″ сх. д. / 46.485486° пн. ш. 30.719689° сх. д. / 46.485486; 30.719689
Країна Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Адресавул. Старопортофранківська, 18
КонфесіяУкраїнська православна церква Московського Патріархату
ЄпископствоОдеська та Ізмаїльська єпархія
Типцерква Редагувати інформацію у Вікіданих і пам'ятка Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильпсевдоросійський стиль Редагувати інформацію у Вікіданих
Автор проєктуС. А. Ландесман
Початок будівництва9 серпня 1894
Побудовано16 березня 1896
Статус Пам'ятка культурної спадщини України
Станцілком задовільний
АдресаСтаропортофранківська Редагувати інформацію у Вікіданих

Свято-Григоріє-Богословська церква. Карта розташування: Україна
Свято-Григоріє-Богословська церква
Свято-Григоріє-Богословська церква
Свято-Григоріє-Богословська церква (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Свято-Григоріє-Богословська церква — православний храм Одеської єпархії Української православної церкви Московського патріархату в місті Одеса.

Історія

У період підготовки до святкування 100-річчя міста міський голова Григорій Григорович Маразлі виступив з пропозицією побудувати на свої кошти церкву для духовного розвитку учнів декількох навчальних закладів міста. Місце для церкви було обрано на Старопортофранківській вулиці в провулку між міським 6-ти класним училищем і 2-ю жіночою гімназією. Проєкт храму складено архітектором С. Ландесманом. Закладка нового храму відбулася 9 серпня 1894 і тільки 16 березня 1896 було скоєно урочисте освячення. Освячення храму в ім'я святителя Григорія Богослова і святої мучениці Зої (так звали батьків Григорія Маразлі) здійснив преосвященний Тихон, єпископ Єлісоветградскій, у співслужінні з архієпископом Херсонським і Одеським Іустином.

У 1930 році більшовиками був закритий. Однак, в період румунської окупації деякі з одеських церков відкрили свої двері, серед них був і храм Григорія Богослова і святої мучениці Зої. У травні 1961 відбулося друге закриття храму, після чого його приміщення було віддано під склад хлібокомбінату.

14 березня 1991 році храм знову повернутий УПЦ, після чого церква перейшла до УПЦ МП. 6 лютого 1994 митрополитом Одеським Агафангелом знову освячений після ремонту. У 2002 році храм було розписано одеським іконописцем С. Бурдою.

Вигляд

Храм має форму древньої базиліки з витонченою дзвіницею і прекрасним фасадом. Храм вдало виконував роль домашній церкві для зазначених навчальних закладів. Крім головного фасаду, храм мав два бічних, вхідні двері яких були звернені: одна у двір Гімназії — для входу учениць; інша, у двір училища — для входу учнів. Вже в той період в церкві було центральне опалення.

Примітки

Посилання