Святополч
Святополч — літописне місто, засноване Святополком Ізяславичем в 1096 році на Витачівському пагорбі, який зазвичай ідентифікується як розташований між сучасними селами Витачів та Стайки за 56 верст від Києва, на правому березі Дніпра. В це місто перейшли жителі м. Юр'єва, яке було спалене половцями.[1]
Тоді ж до Святополча тимчасово переїхав зі своєю кафедрою і єпископ Юр'ївський Мурик, що мешкав там до 1103 р., доки Святополк не відбудував Юр'їв.[3][4][5] У 1223 році, після битви на Калці, коли князі руські зазнали поразки і почали відступати до Києва, татарські орди переслідували русичів до Святополча. Мешканці міста вийшли назустріч військам, і всі були перебиті татарами. Городи Витичів і Святополч першими в 1223 році були зруйновані татаро-монгольською ордою. Рибаков Борис Олександрович розкопав залишки міста XII–XIII століття, оборонні споруди, серед яких було три вежі. По сусідству зі Святополчем у давньоруську епоху знаходилося місто Витичів (Уветичі), яке ототожнюється з північним городищем сучасного Витачева[1]. Галерея
Примітки
Джерела
Посилання |