|
Свиязьк
Свия́зьк (рос. Свияжск) — острів-село в Зеленодольському районі Татарстану, при злитті річок Свияги і Щуки. ІсторіяСвиязьк заснований 24 травня 1551 року за Івана Грозного[1] на чуваській землі Шах-Алі. У 1551 році фортецю зібрали за 4 тижні з деталей, заготовлених у районі Углича і сплавлених по Волзі. Побудоване незабаром місто стало базою московських військ при облозі Казані в 1552 році. У середині XVI століття Свиязька фортеця перевершувала за розмірами території кремлів Новгорода, Пскова і навіть Москви. У 1719 року місто стало центром Свиязької провінції Казанської губернії, в 1781 році — повітовим містом Свиязького повіту Казанського намісництва (з 1796 року знову губернії). У 1920—1927 роках — центр Свиязького кантону Татарської АРСР, а в 1927—1931 роках центром Свиязького району. _detail_02.jpg){kind=icon}  У 1918 році Свиязьк став одним з перших у країні місць радянських політичних репресій, коли за наказом військового комісара більшовицького уряду Троцького розстріляли кожного десятого з червоноармійців, розквартированих на острові військових частин, які не зуміли вибити білочехів з Казані. В 1957 році в результаті наповнення Куйбишевського водосховища Свиязьк опинився на острові. ТранспортДо Свиязька можна дістатися річковим транспортом від річкового вокзалу міста Казані[2] . В даний час Свиязьк розташований на острові, з'єднаному з берегом насипною греблею, по якій прокладена повноцінна автомобільна дорога. Залізнична станція Свиязьк розташована за 6 км на захід від острова в селищі міського типу Нижні В'язові, з яким Свиязьк пов'язаний автомобільною дорогою, що проходить по дамбі. Пам'ятки Свиязьк — один з туристичних об'єктів Татарстану, що має цілий комплекс пам'яток:
Діє Державний історико-архітектурний і художній музей «Острів-град Свиязьк»[3]. Примітки
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png)
.png)
