Сара Френсіс Вайтінг

Сара Френсіс Вайтінг
Sarah Frances Whiting
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася23 серпня 1847(1847-08-23)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вайомінг, Вайомінг, Нью-Йорк, США[3]
Померла12 вересня 1927(1927-09-12)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих (80 років)
Вілбрагам, Гемпден, Массачусетс, США[4]
Країна США[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізикиня, астрономка
Alma materМассачусетський технологічний інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика Редагувати інформацію у Вікіданих і астрономія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКоледж Веллслі Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніЕнні Джамп Кеннон Редагувати інформацію у Вікіданих
Ізабель Стоун Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Сара Френсіс Вайтінг у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сара Френсіс Вайтінг (23 серпня 1847 — 12 вересня 1927) — американська фізикиня й астрономка. Вона була першим професором фізики та астрономії в коледжі Веллслі, де викладала понад 30 років. У коледжі Веллслі Вайтінг навчала кількох видатних астрономів і фізиків, у тому числі Енні Джамп Кеннон. Вайтінг була однією із засновниць і першою директоркою обсерваторії Вайтін●.

Біографія

Вайтінг з раннього дитинства цікавилася наукою завдяки своєму батькові, який викладав натурфілософію. Вайтінг закінчила Інгамський університет[en] у 1865 році, після чого викладала в середній школі для дівчат у Брукліні[5].

Через рік після відкриття коледжу в 1875 році президент коледжу Веллслі Генрі Фаул Дюрант[en] призначив Вайтінг його першим професором фізики. Вона заснувала фізичний факультет і студентську експериментальну фізичну лабораторію в Веллслі, другу подібну лабораторію в країні. На прохання Дюранта вона відвідувала лекції в Массачусетському технологічному інституті, які читав Едвард Чарльз Пікерінг[6]. Відвідуючи заняття Пікерінга, Вайтінг спостерігала за технікою викладання природничих наук через лабораторні роботи, що було тоді новим для США. Вайтінг прийняла цю методику для своїх власних уроків і таким чином заснувала другу студентську фізичну лабораторію в США після Массачусетського технологічного інституту[5].

Пікерінг також запросив Вайтінг поспостерігати за застосуванням деяких нових астрономічних методів, таких як спектроскопія[7][8]. У 1880 році Вайтінг почала викладати курс практичної астрономії в Веллслі.

У лютому 1896 року, лише за кілька тижнів після публічного оголошення про відкриття рентгенівського випромінювання, Вайтінг провела рентгенівські експерименти зі своїми студентами та іншими професорами фізики[5]. Вона була однією з перших у США і, ймовірно, першою жінкою, яка успішно повторила знімки Рентгена[5]. Як розповіла колишня студентка Енні Джамп Кеннон,

Особливо зворушливий момент настав, коли у 1895 році бостонські ранкові газети повідомили про відкриття рентгенівських променів. Просунуті студенти фізики тих часів завжди пам’ятатимуть завзяття, з яким міс Вайтінг негайно встановила стару трубку Крукса, і радість, коли вона справді отримала деякі з перших фотографій, зроблених у цій країні, — монет у гаманці та кісток у тілі.

Крім Кеннон, Вайтінг також допомагали або були присутні в рентгенівських експериментах Мейбл Августа Чейз[en] і Грейс Еванджелін Девіс[5]. У цих експериментах вони експериментували з параметрами обладнання, щоб покращити якість зображення та дізнатися, як рентгенівські промені можуть проникати через різні матеріали[5].

black and white image of a white building topped by two closed telescope domes
Обсерваторія Вайтін, 1935 рік

Між 1896 і 1900 роками Вайтінг допомогла опікунці коледжу Веллслі Сарі Елізабет Вайтін[en] заснувати обсерваторію Вайтін, першою директоркою якої стала сама Вайтінг.

Під час роботи у Веллслі Вайтінг була в курсі наукових розробок і ділилася знаннями зі своїми студентами[5]. Вона зустрілася з Томасом Едісоном і дізналася про його лампи розжарювання[5]. Вона навіть провела демонстрацію цих ламп у Веллслі раді опікунів, сподіваючись переконати їх інвестувати в нову технологію[5]. Вона подорожувала й відвідувала заняття в університетах по всьому світу, спілкувалася з науковцями[5].

У 1905 році Коледж Тафтса присвоїв Вайтінг ступінь почесного доктора.

Сара Вайтінг також була відома своєю підтримкою сухого закону.

Вайтінг пішла на пенсію з посади професора фізики в Веллслі в 1912 році, але залишалася директором обсерваторії Вайтін до 1916 року. До самої смерті вона мала звання почесного професора. Померла в 1927 році у Вілбрагамі, штат Массачусетс. Похована на цвинтарі Макпела[en] у Ле-Рой, штат Нью-Йорк, неподалік від її нині неіснуючої альма-матер, Інгамського університету[en].

Твори

Денні та вечірні вправи з астрономії

Вайтінг написав підручник «Денні та вечірні вправи з астрономії для шкіл і коледжів» (Daytime and Evening Exercises in Astronomy, for Schools and Colleges)[9].

Вона була автор кількох статей у Popular Astronomy[en], зокрема:

  • «Використання графіків у викладанні астрономії» (Use of Graphs in Teaching Astronomy)[10]
  • «Використання креслень в ортографічній проєкції та глобусів у викладанні астрономії» (Use of Drawings in Orthographic Projection and of Globes in Teaching Astronomy)[11]
  • «Спектроскопічна робота для занять з астрономії» (Spectroscopic Work for Classes in Astronomy)[12]
  • «Використання фотографій у викладанні астрономії» (The Use of Photographs in Teaching Astronomy)[13]
  • «Часткове сонячне затемнення, 28 червня 1908 року» (Partial Solar Eclipse, June 28, 1908)[14]
  • «Сонячні гало» (Solar Halos)[15]
  • «Педагогічні поради для вчителів астрономії» (A Pedagogical Suggestion for Teachers of Astronomy)[16]
  • «Безцінні поповнення Обсерваторії Вайтін коледжу Веллслі» (Priceless Accessions to Whitin Observatory Wellesley College)[17]
  • «Щоденники обсерваторії Тулс Гілл» (The Tulse Hill Observatory Diaries)[18][19]

Вайтінг також написала некролог для Маргарет Ліндсей Хаггінс і спогади про Вільяма Томсона[20].

Вона описала свій досвід у фізиці в статті Wellesley College News «Досвід жінки-фізика».

Досягнення

Відзнаки:

Посади:

  • 1876—1912: Професор фізики коледжу Веллслі
  • 1900—1916: Директор обсерваторії Вайтін, коледж Веллслі
  • 1916—1927: Почесний професор коледжу Веллслі

Примітки

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б FemBio database
  3. ↑ а б в Gregersen E. Encyclopædia Britannica
  4. ↑ https://www.encyclopedia.com/history/encyclopedias-almanacs-transcripts-and-maps/whiting-sarah-frances
  5. ↑ а б в г д е ж и к л Cameron, John S.; Musacchio, Jacqueline Marie (1 серпня 2020). Sarah Frances Whiting and the "photography of the invisible". Physics Today. 73 (8): 26—32. doi:10.1063/PT.3.4545. ISSN 0031-9228.
  6. ↑ Palmieri, Patricia Ann (1995). In Adamless Eden: The Community of Women Faculty at Wellesley. New Haven: Yale University Press. ISBN 9780300063882.
  7. ↑ Hentschel, Klaus (1 жовтня 1999). The Culture of Visual Representations in Spectroscopic Education and Laboratory Instruction. Physics in Perspective (англ.). 1 (3): 282—327. doi:10.1007/s000160050023. ISSN 1422-6944.
  8. ↑ Hentschel, Klaus (2002). Mapping the spectrum: techniques of visual representation in research and teaching. Oxford ; New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-850953-0.
  9. ↑ Whiting, Sarah F. (1912). Daytime and Evening Exercises in Astronomy, for Schools and Colleges. Boston: Ginn and Company.
  10. ↑ Whiting, Sarah F. (1905). Use of Graphs in Teaching Astronomy. Popular Astronomy. 13: 185—190.
  11. ↑ Whiting, Sarah F. (1905). Use of Drawings in Orthographic Projection and of Globes in Teaching Astronomy. Popular Astronomy. 13: 235—240.
  12. ↑ Whiting, Sarah F. (1905). Spectroscopic Work for Classes in Astronomy. Popular Astronomy. 13: 387—391.
  13. ↑ Whiting, Sarah F. (1905). The Use of Photographs in Teaching Astronomy. Popular Astronomy. 13: 430—434.
  14. ↑ Whiting, Sarah (1908). Partial Solar Eclipse, June 28, 1908. Popular Astronomy. 16: 458.
  15. ↑ Whiting, Sarah F. (1909). Solar Halos. Popular Astronomy. 17: 389.
  16. ↑ Whiting, Sarah F. (1912). A Pedagogical Suggestion for Teachers of Astronomy. Popular Astronomy. 20: 156—160.
  17. ↑ Whiting, Sarah F. (1914). Priceless Accessions to Whitin Observatory Wellesley College. Popular Astronomy. 22: 487—492.
  18. ↑ Whiting, Sarah F. (1917). The Tulse Hill Observatory Diaries. Popular Astronomy. 25: 117—118.
  19. ↑ Whiting, Sarah F. (1917). The Tulse Hill Observatory Diaries. Popular Astronomy. 25: 158—163.
  20. ↑ Whiting, Sarah Frances (15 серпня 1924). Reminiscences of Lord Kelvin. Science (англ.). 60 (1546): 149—150. doi:10.1126/science.60.1546.149. ISSN 0036-8075. PMID 17750762.

Література

Посилання