Сапоніт

Сапоніт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[d][1]
Абревіатура	Sap[2]
Хімічна формула	Ca₀.₂₅(Mg,Fe)₃((Si,Al)₄O₁₀)(OH)₂ * nH₂O
Nickel-Strunz 10	9.EC.45
Ідентифікація
Сингонія	моноклінна сингонія
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	мило (латина)[3]
Сапоніт у Вікісховищі

Сапоніт — мінерал, водний алюмосилікат магнію шаруватої будови. Група смектиту.

Інша назва: мило гірське, мильний камінь, каткініт, піотин, расуліт, таліт.

Етимологія та історія

Першу, хоча й неточну, згадку про мінерал можна знайти в 1758 році в праці Акселя Кронстедта (1722-1765) «Спроба нової мінералогії» в описі різних типів глини. Як підвид «скам'янілих» глин описується як щільна і пухка глина з невідчутними частинками. Інші назви — бріанзонська крейда, смекта і крем бріанзонський. Крім того, мінерал відомий як англійська глина яка може бути білим (Ландсенд в Корнуоллі), жовтим, червоним і білим (Ландсенд, Швейцарія) за кольором і виглядає як венеціанське мило.[4]

Німецький хімік Мартін Генріх Клапрот (1743-1817) також повідомляє про англійську фуллерну землю, яка є важливою для якості англійських суконних виробів. Особливо високо цінувалася серед майстрів сукна глина з графства Суррей. Окрім загального опису кольору, м’якості та відчуття жирності при дотику до мінералу, Клапрот особливо підкреслює його властивість швидко та безшумно руйнуватися у воді.

Назва сапоніт, яка досі актуальна після латинського слова sapo, що означає «мило», була введена в 1840 році шведським хіміком і мінералогом Ларсом Фредріком Сванбергом (1805–1878) і також є натяком на мильне, жирне відчуття під час дотику до мінералу. Сванберг також надає перший повний опис мінералу, включаючи приблизну хімічну формулу.[5]

Мис Лізард-Пойнт у Корнуоллі вважається першим місцем (типовим місцем розташування) сапоніту.

Типовий матеріал, тобто зразки мінералів з першого місця відкриття, доступні в Фрайберзькій гірничій академії під номером каталогу. 44591.

Загальний опис

Хімічна формула:

• 1. За Є. Лазаренком: Mg₃[(OH)₂|A_l0,33Si_3,67O₁₀]•nH₂O.
• 2. За К. Фреєм: (0,5Ca, Na)_0,33(Mg, Fe)₃(Si, Al)₄O₁₀(OH)₂•4 H₂O.
• 3. За «Fleischer's Glossary» (2022): (Ca, Na₂)_0.15(Mg, Fe)₃(Si, Al)₄O₁₀(OH)₂.4(H₂O).

Розрізняють різновиди сапоніту: алюмінієвий, залізистий, калієвий, мідний і нікелевий.

Аморфний. Подібний до монтморилоніту.

Форми виділення: лускаті, землисті, глиноподібні щільні маси; спутано- або субпаралельно-волокнисті аґреґати; сфероліти; іноді невеликі сталактити.

У вогкому стані м'який, жирний на дотик. У сухому стані — щільна пориста маса.

Спайність досконала по (001). Характерна складна будова кристалічної ґратки, наявність у між пакетних просторах катіонів, які здатні заміщатися іншими катіонами, можливість внутрішньокристалічного набрякання. Густина 2,2-2,3. Тв. 1,5-2,5. Колір жовтуватий, бурий, сірувато-зелений. Злом нерівний.

Розповсюдження

Зустрічається в зоні вивітрювання магнезіальних порід, метасоматичних доломітизованих вапняках. Заповнює мигдалини. Звичайний мінерал кислих ґрунтів. Супутні мінерали: цеоліти, кальцит. Знахідки: Форерські о-ви (Данія), шт. Монтана (США), оз. Верхнє (Канада). Сапонітові глини виявлені також в Україні на західному схилі Українського щита (алюмінієвий різновид сапоніту) в селах Ташки в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району та Варварівка у Славутській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області.

Різновиди

Розрізняють:

• сапоніт алюмініїстий або алюмосапоніт (різновид сапоніту, який містить понад 10 % Al₂O₃),
• сапоніт залізний або лембергіт, ферисапоніт (різновид сапоніту з незначною кількістю Fe₂O₃ який заміщує MgO),
• сапоніт калієвий або калійсапоніт (різновид сапоніту, який містить до 6,57 % K₂O),
• сапоніт мідний або купросапоніт, медмонтит (суміш хризоколи та слюди),
• сапоніт нікелистий або нікельсапоніт (різновид сапоніту з незначною кількістю NiO який заміщує MgO),
• сапоніт цинковистий (те ж саме, що й монтморилоніт цинковистий, який містить до 39,33 % ZnO),
• цебедасит (сапоніт з родов. Цебедассі, Італія).

Застосування

Сапоніт застосовують у сільському господарстві для мінеральної підгодівлі тварин, як консервант зелених кормів, природне мінеральне добриво, при рекультивації земель, забруднених радіонуклідами. Потреба України в сапонітовій сировині на початку XXI ст. становить 4 млн т. на рік. Одним з основних напрямків утилізації сапонітових відходів є отримання будівельних матеріалів, а саме продуктів випалу (цегла, керамзит), а також використання відходів збагачення як сировини для виробництва цементу[6]. Застосування сапонітвміщуючої суспензії в якості добрив відбувається за аналогією з доломітового і вапняного борошна, тобто у вигляді подрібненого твердого осаду. Подрібнення відбувається в процесі приготування сировинної маси для отримання портландцементу, внаслідок чого немає необхідності в додаткових операціях з подрібнення і в ході одного виробничого процесу вирішуються два різні технічні завдання[7].

Див. також

• Список мінералів

Примітки

1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
   d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
3. webmineral.com
   d:Track:Q15222056
4. Axel Cronstedt: Versuch einer neuen Mineralogie. Roth, Göttingen 1760, S. 68 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche – schwedisch: Forsök til mineralogie, eller Mineral-Riketes Upställning. Stockholm 1758.
5. L. F. Svanberg: Saponit und Rosit, zwei neue Minerale. In: Annalen der Physik und Chemie. Band 133, 1842, S. 165–176, doi:10.1002/andp.18421330912 (eingeschränkte Vorschau in der Google-Buchsuche).
6. Chanturiya, V.A.; Minenko, V.G.; Makarov, D.V. (2018). Advanced Techniques of Saponite Recovery from Diamond Processing Plant Water and Areas of Saponite Application. Minerals. 8 (12): 549. doi:10.3390/min8120549.
7. Pashkevich, M.A.; Alekseenko, A.V. (2020). Reutilization Prospects of Diamond Clay Tailings at the Lomonosov Mine, Northwestern Russia. Minerals. 10 (6): 517. doi:10.3390/min10060517.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сапоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Сапоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Сапоніт і аеросил у тваринництві та медицині / [Кулик М. Ф. та ін.] ; за ред. М. Ф. Кулика, Т. В. Засухи, М. Б. Луцюка. — Вінниця: Рогальська І. О. [вид.], 2012. — 362 с. : рис., табл. — ISBN 978-966-2585-34-6
• Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 682-683.
• Saponite \\ Handbook of Mineralogy https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/saponite.pdf

Посилання

• Сапоніт [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• saponit na stronie Webmineral.com [Архівовано 8 серпня 2013 у Wayback Machine.]
• saponit na stronie Mindat.org [Архівовано 1 вересня 2013 у Wayback Machine.]

Портал «Геологія»   Портал «Мінералогія»