Сапата (болото)

Сапата
Болото Сапата з космосу. Південь - до вершини.
Болото Сапата з космосу. Південь - до вершини.
Болото Сапата з космосу. Південь - до вершини.
22°20′00″ пн. ш. 81°37′00″ зх. д. / 22.333333333333° пн. ш. 81.616666666667° зх. д. / 22.333333333333; -81.616666666667
Країна Куба
РозташуванняКуба Куба
Найближче містоСієнага-де-Сапата та Хагуей-Гранде
Площа4,354,3 км²
Висота над р. м.5 м
Засновано1985 р.
ОператорРамсарська конвенція
Назва ЮНЕСКО:Сієнага-де-Сапата
Об'єкт №:[1] 1062[1]
Зареєстровано:12 квітня 2001  (невідомо сесія)
Статус:Рамсарське угіддя і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Сапата
Сапата (болото). Карта розташування: Куба
Сапата (болото)
Сапата (болото) (Куба)
Мапа

CMNS: Сапата у Вікісховищі

Болото Сапата (ісп. Ciénaga de Zapata, іспанська вимова: МФА[ˈSjenaɣa ðe saˈpata]) розташований на півострові Сапата в південній провінції Матансас на Кубі, в муніципалітеті Сієнага-де-Сапата. Він розташований менш ніж за 150 кілометрів (93 миля) на південний схід від Гавани.[10]

Види та збереження

У болоті Сапата понад 900 автохтонних видів рослин, 175 видів птахів, 31 вид плазунів та понад 1000 видів безхребетних. Деякі з найбільш помітних — місцеві ендеміки Куби; для птахів — це кубинська кропив'янка, рейка Сапата та горобець Сапата. Болото Сапата також є особливим місцем проживання колібрі-бджіл, найменшого виду птахів на планеті.[11] Болото Сапата також відвідують 65 видів птахів під час міграції з Північної Америки через Кариби до Південної Америки. Сапата також відоме місцевим ендемічним кубинським крокодилом (Crocodylus rhombifer), який обмежений болотом Сапата і знову вводиться в сусіднє болото Ланьє на острові Молоді (ісп. Isla de la Juventud).[12] Симпатичний американський крокодил (Crocodylus acutus) також трапляється в болоті Сапата, і відбувається гібридизація між двома видами, що підтверджується існуванням кубино-американського гібриду, який був знайдений на півострові Юкатан у Мексиці після міграції з болота.[13]

Болото має густе середовище проживання

У межах болота Сапата є численні території, призначені для збереження навколишнього середовища, такі як природний заповідник Сапатське болото та заповідник дикої природи Лас-Салінас, який є частиною більшого біосферного заповідника Сієнага-де-Сапата (категорія VI МСОП), загалом понад 6000 км² і найбільша заповідна територія не тільки на Кубі, а й у Карибському басейні. Болото відоме не тільки своїми розмірами, але й найкраще збереженими водно-болотними угіддями на всіх Антильських островах, визнаними Рамсарською конвенцією про водно-болотні угіддя у 1971 р. як «водно-болотні угіддя міжнародного значення».[14] У середині 2001 р. додатково 4,520 км² були оголошені Рамсарською зоною в середині 2001 року.[15]

Географія

Болото Сапата лежить між 22°01' і 22°40' с.ш. широтою і між 80°33' і 82°09' з.д. довготою. Загалом болото займає більше одного мільйона акрів (4000) км²). Топографічно, висота максимально над рівнем моря становить лише близько 10 метрів із глибиною у верхній нижче рівні моря в прибережних зонах таким чином: 2 метра у солончакової області та від 1–600 метрів у прибережній зоні моря. У період із травня по жовтень, найтепліший сезон року, середня температура становить 30 °C (86 °F). У період із листопада по квітень, найхолоднішої пори року, температура в середньому становить 20 °C (68 °F).[12][16]

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Ciénaga de Zapata. Ramsar Sites Information Service. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 квітня 2018.
  2. Friends of the National Zoo. Cuban Crocodile. Smithsonian National Zoological Park. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 19 вересня 2021. [Архівовано 2012-03-26 у Wayback Machine.]
  3. Jordan Levinson. WTA Partners Pioneer Efforts In Cuban Wetland Conservation. Wildlife Trust. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 27 березня 2022. [Архівовано 2007-09-28 у Wayback Machine.]
  4. Brian Simpson. Ecotourism in Cuba. Smithsonian National Zoological Park. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 19 вересня 2021. [Архівовано 2012-04-15 у Wayback Machine.]
  5. Cuba: Wild Island of the Caribbean. PBS. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 19 вересня 2021. [Архівовано 2012-03-19 у Wayback Machine.]
  6. Cuban wetlands. Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  7. Steve Winter. Cuba's Wild Side. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 19 вересня 2021. [Архівовано 2006-11-16 у Wayback Machine.]
  8. United Nations Environment Programme - World Conservation Monitoring Centre. World Database on Protected Areas. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 19 вересня 2021.
  9. United Nations Environment Programme - World Conservation Monitoring Centre. World Database on Protected Areas: Ramsar. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 19 вересня 2021.
  10. [2][3][4][5][6][7][8][9]
  11. Garrido, O. H., & A. Kirkconnell. 2000.
  12. а б Cuba: Ciénaga de Zapata National Park. UNESCO. 28 лютого 2003. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  13. Milián-García, Y.; Ramos-Targarona, R.; Pérez-Fleitas, E.; Sosa-Rodríguez, G.; Guerra-Manchena, L.; Alonso-Tabet, M.; Espinosa-López, G.; Russello, M. A. (March 2015). Genetic evidence of hybridization between the critically endangered Cuban crocodile and the American crocodile: implications for population history and in situ / ex situ conservation. Heredity (англ.). 114 (3): 272—280. doi:10.1038/hdy.2014.96. ISSN 1365-2540. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  14. Stefan Lovgren (4 серпня 2006). Castro the Conservationist? By Default or Design, Cuba Largely Pristine. National Geographic News.
  15. Zapata Swamp. Cuba Vintage Vacation (амер.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 6 березня 2020.
  16. Zapata Swamp - Cuba's Wet and Wild Side. Zegrahm Expeditions (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 6 березня 2020.

Посилання