Санті ді Тіто
Санті ді Тіто (італ. Santi di Tito; 5 грудня, 1536, Флоренція — 25 липня, 1603, Флоренція) — італійський (флорентійський) художник XVI століття, котрий свідомо відмовився від стилю маньєризм. ЖиттєписНародився в малому містечку Сансеполькро в Тоскані. Якщо день і рік народження майбутнього художника добре відомі, збережено мало відомостей про роки навчання. Так, гіпотетично він міг навчатися у Баччо Бандінеллі чи у Аньйоло Бронзіно. Починав в майстерні Себастьяно де Монтекаріо. До середини XVI століття покоління місцевих художників і скульпторів перетворили Флоренцію на справжній музей, де вже були накопичені скарби мистецтва. Тому юнак зі здібностями міг навчатися, спостерігаючи фрески, вівтарі і картини у флорентійських церквах, соборах і приватних збірках. Праця в РиміЗбережені відомості, що у період 1558–1564 років він вже працював у папському Римі, тобто до цього часу він вже опанував художні техніки і працював художником-фрескистом у команді, де були Ніколо Чірчіньяні (після 1517 — після 1596) та Джованні де Веккі (1536–1614), останній теж був уродженцем міста Сансеполькро. В Римі вони створювали фрески в палаці Сальвіаті та у Великій залі ватиканського Бельведера. Зміни в художній манеріСанті ді Тіто починав як прихильник маньєризму, що запанував серед митців Флоренції, Парми і Риму. Але перебування у Римі і спостереження за фресками Рафаеля Санті навернуло молодого художника до врівноважених композицій і майже класичних форм, таких відмінних від тих, що панували в переускладнених творах Федеріко Цуккарі, Алессандро Аллорі, Джорджо Вазарі, Аньйоло Бронзіно. В подальшому на творчу манеру митця суттєво вплинули настанови Тридентського собору. За цими суворими настановами релігійні картини позбавляли ідеологічної сваволі самих художників і всі картини мали бути продовженням католицизму та його доктрин. Художникам надали перелік дозволених сюжетів і залишили право на пошуки лише у композиціях та у кольорах. Бажаними були ефектні композиції і розпалення віри шляхом звертання до почуттів прочан. Повернення у Флоренцію1564 року він повернувся у Флоренцію. Його прийняли у місцеву Художню академію мистецтва малюнку. Це було визнання його здібностей. Практично уся художня діяльність майстра відтепер була пов'язана із Флоренцією. Так, він створив декілька міфологічних картин для Студіоло Франческо І Медічі («Сестри Фаетона», «Геркулес в полоні у Омфали» ). Він брав участь у декоруванні фресками каплиці Академії, котра була розташована в церкві Сантіссіма Аннунціата. В церкві Санта Кроче він створив фреску «Воскресіння», а в соборі Санта-Марія-дель-Фйоре — дві частини фресок «Ангельська музика». Серед біблійних картин цього періоду — «Христос воскрешає померлого Лазаря», «Свята бесіда», «Мучеництво св. Стефана», «Христос в Еммаусі», «Моління про чашу» тощо. На флорентійських шанувальників живопису справило помітне враження полотно «Видіння розп'ятого Христа Томмазо Аквінським», з її суворим реалізмом і відсутністю дріб'язок стилю маньєризм. Для флорентійців це нагадувало кращі твори уславленого Мазаччо. Насправді Санті ді Тіто стояв у авангарді митців, що відкривали шлях до нової стилістики — бароко XVII століття. Санті ді Тіто не зупинявся на художній творчості. Так він брався за архітектурні роботи. Відомо, що він брав участь у побудові вілли Деї Колацці у Джоголі та вілли Доччіа у Фьєзоле. Власна родинаУ Флоренції узяв шлюб із синьйориною Аньйолеттою Ландуччі. Їх син Тіберіо ді Тіто (1573–1627) теж став художником. УчніСеред них — Лодовіко Чіголі, Франческо Моті (що став скульптором). СмертьСанті ді Тіто помер у Флоренції 23 липня 1603 року. Вибрані твори (перелік)
Вибрані твори (портрети, галерея)
Вибрані твори (релігійний живопис)
Див. також
ПосиланняДжерела
|