uk %D0%A1%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%BE-%D0%9F%27%D1%94%D1%82%D1%80%D0%BE-%D0%B4%D1%96-%D0%A2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0

Санто-П'єтро-ді-Тенда; Santo-Pietro-di-Tenda
Країна	Франція
Регіон	Корсика
Департамент	Верхня Корсика
Округ	Кальві
Кантон	О-Неббйо
Код INSEE	2B314
Поштові індекси	20246
Координати	42°36′22″ пн. ш. 9°15′30″ сх. д.H G O
Висота	0 - 869 м.н.р.м.
Площа	125,66 км²
Населення	338 (01.01.2021)
Густота	2,69 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер; Мандат	Marc Tomi; 2020-2026

Санто́-П'єтро́-ді-Тенда́ (фр. Santo-Pietro-di-Tenda) — муніципалітет у Франції, у регіоні Корсика, департамент Верхня Корсика. Населення — 338 осіб (01.01.2021)^[1].

Муніципалітет розташований на відстані^[2] близько 880 км на південний схід від Парижа, 90 км на північний схід від Аяччо, 19 км на південний захід від Бастії.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)^[3]:

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

177

24

18

37

58

38

2

Жінки

158

20

12

38

39

42

7

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
2	85 +	7
9	80-84	8
11	75-79	10
11	70-74	19
7	65-69	5
11	60-64	10
9	55-59	8
19	50-54	8
19	45-49	13
12	40-44	18
11	35-39	6
7	30-34	7
7	25-29	7
8	20-24	6
10	15-20	6
10	10-14	6
6	5-9	6
8	0-4	8

Економіка

2010 року серед 207 осіб працездатного віку (15—64 років) 136 були активними, 71 — неактивною (показник активності 65,7%, у 1999 році було 55,9%). З 136 активних мешканців працювало 126 осіб (77 чоловіків та 49 жінок), безробітними було 10 (3 чоловіки та 7 жінок). Серед 71 неактивної 8 осіб було учнями чи студентами, 25 — пенсіонерами, 38 були неактивними з інших причин^[4].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 149 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 312,0 особи, медіана доходів виносила 14 045,5 євро на одного особоспоживача^[5]

Сусідні муніципалітети

Сан-Гавіно-ді-Тенда	Медітерраннее	Гольфе-де-Саїнт-Флорент, Сент-Флоран
Сан-Гавіно-ді-Тенда	Пн	П'єве
	Зх Санто-П'єтро-ді-Тенда Сх
	Пд
Сан-Гавіно-ді-Тенда	Сан-Гавіно-ді-Тенда	Сан-Гавіно-ді-Тенда

Галерея зображень

Посилання

Див. також

Список муніципалітетів департаменту Верхня Корсика

Примітки

↑ ^а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

Це незавершена стаття з географії Франції.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[popleg2021-1] а ^б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.

[2] Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів

[3] Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.

[4] Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)

[5] Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]