Сандрінгемський палац

Сандрінґемський палац
англ. Sandringham House Редагувати інформацію у Вікіданих
Сандрінгемський палац на фото 1964 року
Сандрінґемський палац. Карта розташування: Велика Британія
Сандрінґемський палац
Сандрінґемський палац
Сандрінґемський палац (Велика Британія)
Країна Велика Британія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Територіальна одиницяСандрінгам[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
52°49′47″ пн. ш. 0°30′50″ сх. д. / 52.829722222222° пн. ш. 0.51388888888889° сх. д. / 52.829722222222; 0.51388888888889
СтильВідродження Яковаd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
АрхітекторКорніш Генлі
Час заснування1865 Редагувати інформацію у Вікіданих
Спорудження1771
Відомі мешканціВіндзорська династія
Сучасний станGrade II* listed park and gardend[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВласникБританська королівська сім'я Редагувати інформацію у Вікіданих і Вікторія Редагувати інформацію у Вікіданих
СайтОфіційний сайт
Мапа
CMNS: Сандрінґемський палац у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Сандрінґемський палац (англ. Sandringham House) — приватна садиба Віндзорської династії, розташований біля села Сандрінґем у графстві Норфолк. Площа — 20 тисячах акрів мисливських угідь.

Історія

Палац було придбано у 1862 році в названого сина лорда Пальмерстона королевою Вікторією на прохання спадкоємця престолу, принца Уельського, у зв'язку з його майбутнім шлюбом з Олександрою Данською. Щоб проводити взимку більше часу на полюванні, принц наказав перевести усі годинники в Сандрінгемі на пів години вперед. Це розпорядження залишалось чинним до вступу на престол Едуарда VIII у 1936 році.

Йорк-коттедж

Сандрінгем сподобався Олександрі і став основним місцем перебування «молодого двору». У міру розростання їхньої родини старий садибний дім почав здаватись затісним. Наприкінці 1860-х років його було істотно розширено, надавши нинішнього не надто привабливого вигляду, ніби зліпленого з тюдорівського й аннінського стилів. За вікторіанських часів внутрішнє облаштування садиби вважалось верхом комфорту. Її було оснащено газовим освітленням, подобою душу та зливом у туалетах.

Після смерті чоловіка королева Олександра продовжувала жити у Сандрінгемі до самої смерті. Також тут померли її син Георг V й онук Георг VI. Для проживання першого з них у парку було збудовано невеликий будинок (Йорк-котедж), а другий був змушений викупати садибу (як приватне, а не державне володіння) у старшого брата Едуарда VIII після його відречення від трону. Королева Єлизавета II також мала прив'язаність до Сандрінгему. Тут вона усамітнювалася з рідними на річницю смерті батька і власної коронації, а також на Новий рік.

У маєтку Епплтон-хаус на околиці сандрінґемської садиби до набуття Норвегією незалежності жили майбутній король Гокон VII зі своєю британською дружиною. Епплтон-хаус був весільним подарунком від батьків нареченої, принца і принцеси Уельської, молодятам на їхнє одруження 22 липня 1896 року. Тут у них народився єдиний син — принц Олександр (майбутній Олаф V).

У липні 1984 року Епплтон-хаус був зруйнований, оскільки перебував в аварійному стані, а відновлення його було надто коштовним[4][5].

Примітки

  1. ↑ https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
  2. ↑ а б https://www.historicengland.org.uk/listing/the-list/list-entry/1001017
  3. ↑ National Heritage List for England
  4. ↑ Appleton House. 5 March 2011. Процитовано 2 March 2016.(англ.)
  5. ↑ Sandelson, Michael (28 жовтня 2011). Norway’s Queen Maud in euthanasia speculations. The Foreigner. Процитовано 9 липня 2013.(англ.)

Посилання