Самбірський район (1940—2020)
Самбірський район — колишній район України у південно-західній частині Львівської області. Адміністративний центр — місто Самбір. Населення становило 69 223 особи (на 1 серпня 2013). Площа району 934 км². Територією району протікають річки: Дністер, Стривігор, Черхавка, Болозівка, Струга. ГеографіяСамбірський район розташований у передгір'ях Карпат. Район розкинувся над Дністром, займаючи площу 93.4 тис. га (934 кв. км), становлячи 4 % від усієї площі Львівської області. На півночі і північному сході Самбірщина межує з Мостиським і Городоцьким районами, на півдні і заході — з Дрогобицьким і Старосамбірським.
Територією району протікають річки: Дністер, Стривігор, Черхавка, Болозівка, Струга, інші дрібні річки. Район в основному розташований у передгір'ї Карпат на Самбірсько-Дністровській височині, а його південна частина — у Карпатах. Адміністративний устрійАдміністративно-територіально район поділяється на 2 міські ради, 1 селищну раду та 35 сільських рад, які об'єднують 110 населених пунктів і підпорядковані Самбірській районній раді. Адміністративний центр — місто Самбір, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[1]. На теренах району є три міста Самбір, Рудки і Новий Калинів та селище міського типу Дубляни. НаселенняЗа даними перепису населення України 2001 року в районі проживало 74,6 тисяч осіб, з яких українців — 72,7 тис. (97,5 %) тис. росіян — 0,4 тис. (0,5 %) і поляків — 1,3 тис. (1,7 %)[2]. Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
Національний склад району:[4]
Політика25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Самбірського району було створено 89 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 82,84 % (проголосували 44 344 із 53 527 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 70,35 % (31 196 виборців); Юлія Тимошенко — 12,85 % (5 699 виборців), Олег Ляшко — 6,96 % (3 086 виборців), Анатолій Гриценко — 5,20 % (2 306 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,78 %.[5] Пам'ятки
Див. такожПримітки
Література
|