Салватеррський договір
Салвате́ррський до́говір (порт. Tratado de Salvaterra de Magos) — династично-унійний договір між Португалією і Кастилією. Укладений 2 квітня 1383 року в Салватеррі-де-Магуші, Португалія. Передбачав заміну положення Елваського договору 1382 року, за яким португальська інфанта Беатриса, єдина донька португальського короля Фернанду I й спадкоємниця португальського престолу, мусила вийти заміж за кастильського інфанта Фернандо, сина кастильського короля Хуана І[1]. За новими домовленостями Беатриса ставала дружиною самого Хуана І, який напередодні овдовів й не мав законної королеви[1]. Умови договору були такі:
Інші умови згадуються у 157-й главі «Хроніки короля Фернанду» Фернана Лопіша. У травні 1383 року Беатриса переїхала у супроводі гуардського єпископа Афонсу Коррейї до Кастилії. 17 травня вона взяла шлюб із королем Хуаном І у Бадахоському соборі. Договір був схвалений пост-фактум: кастильською стороною у серпні 1383 року на кортесах у Вальядоліді, й португальською стороною у вересні того ж року на кортесах у Сантарені[1]. 22 жовтня 1383 року португальський король Фернанду помер. Влада в Португалії перейшла до королеви-регентші Леонори. ЇЇ уряд очолив оренський граф Хуан Андейро[2]. ПриміткиДжерела
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Салватеррський договір
|