Садріддін Айні

Садріддін Айні
тадж. Садриддин Айнӣ
Портрет на радянській марці
Народився	15 (27) квітня 1878[1]  Бухарський емірат, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	15 липня 1954(1954-07-15)[2][1]^[…] (76 років)  Душанбе, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[1]
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	поет, журналіст, історик, письменник, педагог, лексикограф, літературний критик, політик, прозаїк
Мова творів	таджицька і узбецька[4]
Жанр	роман
Членство	СП СРСР
Партія	Communist Party of the Tajik Soviet Socialist Republic^d і КПРС
Діти	Kamal Ayni^d
Нагороди
Садріддін Айні у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

На 5 таджицьких сомоні

Садріддін Айні (тадж. Садриддин Айнӣ, узб. Sadriddin Ayniy, справжнє ім'я — Садріддін Саїд–Мурадзаде, 27 квітня 1878, Соктарі, Бухарський емірат (нині Бухарська область, Узбекистан) — 15 липня 1954, Душанбе, Таджицька РСР, СРСР) — таджицький письменник, основоположник таджицької радянської літератури, заслужений діяч науки, академік і президент АН Таджицької РСР (з 1951), почесний член АН Узбецької РСР (1943). Депутат Верховної Ради СРСР 3—4-го скликань.

Життєпис

Родом з села Соктарі (Бухарська область). По закінченні духовної школи вчителював. В 1917, переслідуваний бухарським еміром, потрапив до в'язниці. Звільнили його російські революційні солдати. Айні одним з перших таджицьких письменників став на бік пролетарської революції; вірші цих років об'єднані у збірку «Іскри революції» (1923).

Писав таджицькою і узбецькою мовами. Перший прозаїчний твір-повість «Бухарські кати» (1920) — про останні дні бухарського [емірат]у. Повість «Одіна» (1924) і роман «Дохунда» (1927—1929) присвячені соціалістичній революції. Визначний твір «Раби» (1935) — епопея про життя таджицького народу, його боротьбу за перемогу Радянської влади. В 1939 році написав «Смерть лихваря» (2-а ред. 1952). Вершина творчості Айні — автобіографічна повість «Спогади» («Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950). Айні — також публіцист, вчений-історик та літературознавець.

Відіграв значну роль у розвитку сучасної таджицької літературної мови, мав величезний вплив на розвиток таджицької й узбецької літератур.

У 1951 — 15 липня 1954 року — президент Академії наук Таджицької РСР.

Твори

• «Бухарські кати» (1920);
• «Одіна» (повість; 1924);
• «Дохунда» (роман; 1927—29);
• «Раби» (1935);
• «Смерть лихваря» (1939; 2-а ред. 1952);
• «Спогади» (автобіографічна повість; «Бухара» 1948—54, ч. 1—4, Сталінська премія, 1950).

Твори Айні перекладені російською, українською та іншими мовами народів колишнього СРСР.

• Укр. перекл. — Дохунда. X., 1934;
• Смерть лихваря. К., 1958;
• Рос. перекл. — Коротко о моей жизни. Сталинабад 1958.

Пам'ять

В Києві була Бібліотека імені Садріддіна Айні.

Примітки

1. Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 29. — ISBN 978-2-221-06888-5
   d:Track:Q28924058d:Track:Q2696397d:Track:Q3372503
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. https://old.bigenc.ru/literature/text/1805487

Джерела та література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Брагинский И. С. Жизнь и творчество Садриддина Айни. М., 1959 (рос.)
• Садриддин Айни. Библиографический указатель. Сталинабад, 1956 (рос.)
• Акобиров Ю., Харисов Ш. Садриддин Айни. — М.: Молодая гвардия, 1968. — 144 с. — (Жизнь замечательных людей). — 100 000 экз. (в пер.) (рос.)

Посилання

• Айні, Садріддін // ВУЕ
• Айні Садриддін Саїдмурадович на www.pisateli.freenet.tj (Письменники Таджикистану) //«Писатели Таджикистана», Душанбе: «Ирфон», 1986 (рос.)