Савченко Максим Сергійович

Савченко Максим Сергійович
 Капітан (посмертно)
Загальна інформація
Народження5 березня 1989(1989-03-05)
Магдебург
Смерть19 липня 2014(2014-07-19) (25 років)
Лисичанськ
ПохованняСуми Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантні війська
Формування
 95 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савченко.

Макси́м Сергі́йович Са́вченко (5 березня 1989 — 19 липня 2014) — капітан (посмертно) Збройних сил України, командир взводу, заступник командира мінометної батареї, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 5 березня 1989 р. в м. Магдебург, Німеччина, в сім'ї військовослужбовця. Його батько Савченко Сергій Вікторович, а дід Максима Савченко Віктор Ігнатович. Бабусю Максима та жінку Віктора звали Савченко Лідія Григорівна (до шлюбу Гостьєва). Вона походить з багатої сім'ї Гостьєвих. Прадід Максима Гостьєв Григорій Кузьмич, а прапрадід Гостьєв Кузьма Митрофанович (1887-1967). У 1992 році переїхали до м. Суми. 2006 року закінчив Сумську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 7.

З 2006 року — в Збройних силах України. У 2010 році закінчив факультет аеромобільних військ та розвідки Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів) за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів».[1]

З 2010 року служив в 95-й окремій аеромобільній бригаді (в/ч А0281, Житомир).

Російсько-українська війна

У зоні бойових дій з квітня 2014-го, командир взводу, заступник командира мінометної батареї, інструктор по парашутно-десантній підготовці, 95-а окрема аеромобільна бригада. Його брат також брав участь в бойових діях на Донбасі.

Помер під Лисичанськом в ході наступу, 19 липня 2014 року діставши декілька кульових поранень. У цьому бою загинули також сержант Артур Пушанко, старший солдат Микола Бурлак, солдати Юрій Ляпін та Олег Клим.[2][1]

Похований на Алеї Героїв в Сумах 23 липня того ж року, на прощанні труна була закрита і для родичів.

Нагороди

  • Орден Богдана Хмельницького III ступеня (14 листопада 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[3]
  • Недержавна відзнака «Народний Герой України» (23 липня 2015, посмертно)[4].

Вшанування пам'яті

  • Комунальній установі Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 7 рішенням Сумської міської ради від 29 вересня 2015 р. № 4830-МР присвоєно ім'я Максима Савченка.
  • Рішенням Сумської міської ради від 29.09.2015 року № 4828-МР Максиму Сергійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».

Примітки

  1. ↑ а б Максим Савченко (посмертно). Народний Герой України (укр.). Процитовано 14 лютого 2022.
  2. ↑ У Сумах відбудуться змагання з плавання пам’яті Максима Савченка – Трибуна – новини Сум та Сумської області. Трибуна (укр.). Процитовано 14 лютого 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Указ № 873/2014
  4. ↑ ЧАСТИЧКА ЛЮБВИ И ТЕПЛА ПАТРИОТОВ: ОРДЕНА «НАРОДНЫЙ ГЕРОЙ» ВРУЧИЛИ В ХАРЬКОВЕ. Архів оригіналу за 9 серпня 2015. Процитовано 25 жовтня 2015.

Джерела