Савченко Вячеслав Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савченко.
Вячеслав Савченко
Ім'я при народженніВячеслав Іванович Савченко
Народився18 лютого 1969(1969-02-18) (55 років)
Миколаїв УРСР УРСР
ГромадянствоСРСР СРСР→Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьпрозаїк
Alma materНаціональна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
Мова творівросійська
Роки активностівід 2015 р.
Жанрроман
Magnum opus«Морський вузол»
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
Нагороди
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
ПреміїПремія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва
Військове звання  Генерал-майор
Місце проживання Херсон

Вячесла́в Іва́нович Са́вченко (нар. 18 лютого 1969 року, м. Миколаїв) — український письменник, військовик, генерал-майор. Член Національної спілки журналістів України.

Життєпис

Вячеслав[1] народився в Миколаєві, навчався в школі-інтернаті спортивного профілю, який закінчив 1986 року. Кандидат у майстри спорту з академічного веслування. Вищу освіту здобув у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (1996, заочно), правознавець.

Трудову діяльність розпочав слюсарем у Миколаєві 1987 року. Строкову армійську службу пройшов у прикордонних військах на Закавказзі (1987—1989). Зробив кар'єру в органах державної безпеки (1989—2014), служив у Миколаєві спочатку як помічник коменданта[2], згодом на офіцерських посадах у системі Служби безпеки України; з 27.03.2010 — начальник Управління СБУ в Херсонській області (на посаді по 01.09.2013). Військове звання генерал-майор присвоєно 24.08.2011. Звільнений з військової служби в запас за власним бажанням 25.12.2014.

З листопада 2015 року по січень 2016-го служив добровольцем на Сході України як інструктор (без військового звання) у батальйоні патрульної служби поліції спеціального призначення «Миколаїв», перебував на ротаціях у секторах «А» і «М».

Від березня 2016 року до вересня 2017-го — інструктор батальйону Національної гвардії України в Херсоні. З жовтня 2016 року по листопад 2018-го — позаштатний радник голови Херсонської обласної ради з питань безпеки та оборони, брав активну участь у діяльності підрозділів територіальної оборони області.

З лютого 2022 року — вояк-доброволець у Збройних силах України.

Живе в Херсоні. Дружина — Оксана. Діти: сини Ігор, Валерій, доньки Аліна, Ярослава.

Творчість

Автор трьох романів, написаних російською мовою: «Морской узел» (2018), «Морской узел-2. Бремя ангелов» (2020) та «Морской узел-3. Слезы ангелов» (2022). Друга й третя книжки — це логічне продовження першого літературного твору[3].

Має хобі, пов'язані з художньою творчістю: блогер, фотомитець. Переможець в одній з номінацій V Щорічного конкурсу блогерів і громадських журналістів Херсонщини від співтовариства «Інформпростір Херсонщини» за постійну авторську рубрику «Хроніки хунти», яку вів на своїй сторінці в соцмережі Facebook (2015)[4].

Учасник кінофестивалю «Золота панда» (Китай) з фотофільмом «Сузір'я тигра».

Нагороди, відзнаки

Нагороджений медалями, іншими відомчими заохочувальними відзнаками СБУ.

Примітки

  1. ↑ Ім'я українською мовою записано в паспорті В. І. Савченка без апострофа.
  2. ↑ Вячеслав Савченко: «Невозможно чего-то добиться, если не знаешь, куда ты идешь» [Архівовано 2020-06-03 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Сергій Шевченко. Митець і воїн Вячеслав Савченко: «Маємо бути вовками. Поки що…». vectornews.net. Процитовано 11 квітня 2022.
  4. ↑ Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації. Презентація книги В'ячеслава Савченка «Морський вузол» до Дня збройних сил України
  5. ↑ Визначено лауреатів премії імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва. mil.gov.ua. Процитовано 5 листопада 2019.

Джерела

  • Вячеслав Савченко. Морской узел: [роман] / Вячеслав Иванович Савченко ; худож.-оформ. Е. А. Гугалова. — Харьков: Фолио, 2018. — 285, [1] с. ISBN 978-966-03-8293-0 (рос.)

Посилання