Савка Орест Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савка.
Орест Савка
Орест Іванович Савка
Народився10 березня 1939(1939-03-10)
с. Крогулець, нині Васильковецька громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Помер16 червня 2022(2022-06-16) (83 роки)
Львів, Україна
Громадянство УРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьрежисер
Знання мовукраїнська
Автограф
Нагороди

Орест Іванович Савка (10 березня 1939, с. Крогулець, нині Україна — 16 червня 2022[1]) — український актор, режисер, сценарист, громадський діяч. Батько Мар'яни Савки. Заслужений діяч мистецтв України (2006). Депутат Копичинецької міської і Гусятинської районної рад (1987—1998).

Член Народного руху України (від 1990), Тернопільської крайової ради НРУ (1997—1999); член обласного проводу Конгресу української інтелігенції (1995); полковник Українського козацтва, наказовий отаман, радник голови отамана Українського козацтва з питань культури і мистецтва (від 2001).

Член Національної спілки театральних діячів України (1998). Почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» (1999).

Життєпис

Орест Савка народився 10 березня 1939 року в селі Крогульці, нині Васильковецької громади Чортківського району Тернопільської области України.

Закінчив балетну студію при шахтарському ансамблі пісні й танцю в м. Чорногорка Хакаського АО Краясноярського краю (1958, нині РФ), 1-й Московський народний кіноуніверситет (1961), театральну студію при Тернопільському обласному музично-драматичному театрі (1963), режисерське відділення Теребовлянського культурно-освітнього училища (1971), режисерський факультет Київського інституту культури (1977), Республіканську режисерську лабораторію (1985). Учився у відомих майстрів театру і кіно — Георгія Товстоногова, Олега Єфремова, Марка Донського, Ігоря Ільїнського, Михайла Ромма, Федора Верещагіна, Ріми, Степаненко, Ярослава Геляса, Едуарда Мірошника, Генадія Макарчука.

У 1962—1965 — актор Тернопільського обласного музично-драматичного театру; згодом — режисер, головний режисер драматичного колективу Копичинецького міського Будинку культури (від 1967 — Копичинецький народний аматорський театр).

Від 1991 — художній керівник центру культури і дозвілля в м. Копичинці Гусятинського району, його директор (1996), водночас 1991—1996 — завідувач Копичинецького музею театрального мистецтва. Від 1996 — помічник голови Тернопільської ОДА; 1997—1999 — начальника управління культури ОДА; 1999—2000 — помічник голови ОДА. Від квітня 2000 — старший науковий співробітник Музею політичних в'язнів і репресованих у м. Тернопіль.

Автор сценаріїв та головний режисер (2001—2003), режисер (2005) всеукраїнських фестивалів козацької пісні «Байда» (м. Тернопіль), головний режисер фестивалю-конкурсу стрілецької та повстанської пісні «Дзвони Лисоні» (2006, м. Бережани). Співініціатор проведення Всеукраїнського конкурсу вокалістів ім. К. Чічки-Андрієнка в Тернополі.

Звання «народного» присвоєння колективам під керівництвом Ореста Савки: драматичного колективу обласної сільсько-господарської наукової станції (нині Подільська дослідницька станція) в м. Хоростків Гусятинського району (1982), театру поезії «Слово» в Копичинцях (1992). У 2001 році створив театр-студію «Новий Світ» у м. Тернопіль.

Засновник і головний режисер тернопільського народного драматичного театру-студії «Сузір'я»[2].

Помер 16 червня 2022 року. Похований 17 червня 2022 року в Копичинцях.

Театральні постановки

Здійснив понад 80 постановок за творами національного та світової драматургії і за власними сценаріями.

Серед них:

  • «Гайдамаки» і «Невольник» за Т. Шевченком,
  • «Мазепа — гетьман український»,
  • «Сотниківна» (обидві — за Б. Лепким, інсценізація Б. Мельничука),
  • «Легенда тернового поля» Л. Крупи.

Постановки театру поезії:

  • «Оголені русла» М. Савки,
  • «Полум'я Волині» Г. Петрука-Попика,
  • «Із забуття — в безсмертя» О. Савки.

Театралізовані дійства за власними сценаріями:

  • «Зборів — місто козацької слави»,
  • «Берег Білий — слава вічна»,
  • «Ой там, на горі Січ іде».

Ролі:

  • Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки),
  • Артур («Овід» Е.-Л. Войнич),
  • Марат («Мій бідолашний Марат» О. Арбузова).

Нагороди

Вшанування пам'яті

16 червня 2024 року в Копичинцях відкрито меморіальну дошку на честь Ореста Савки[4].

Примітки

  1. ↑ Помер відомий тернопільський режисер та громадський діяч Орест Савка // Еспресо. — 2022. — 16 червня.
  2. ↑ Помер режисер, сценарист, актор, громадський діяч з Тернопільщини Орест Савка // TV-4. — 2022. — 17 червня.
  3. ↑ Розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації та обласної ради від 10 грудня 2014 року № 618-од/225а «Про присудження обласних премій в галузі культури за підсумками 2013 року».
  4. ↑ Ірина Терлюк (17 червня 2024). На Тернопільщині відкрили меморіальну дошку режисеру й актору Оресту Савці. Суспільне Тернопіль.

Посилання

Джерела

Посилання