Р-1

Ракета Р-1
Опис
Призначення балістична ракета малої дальності
Країна походження СРСР СРСР
Кількість ступенів 1
Параметри
Максимальна дальність стрільби, км 270
Стартова маса, т 13,4
Маса боєзаряду, кг 785
Паливо етанол, рідкий кисень
Швидкість в момент відключення рушійної установки, м/с: 1465
Тяга рушійної установки на землі, тс 27 (31)

Р-1 (Індекс ГРАУ — 8А11, Кодова назва НАТО — SS-1 «Scunner»)  — перша радянська балістична ракета, створена під керівництвом головного конструктора Сергія Павловича Корольова. Була дещо вдосконаленою версією німецької ракети A4 конструкції Вернера фон Брауна, більше відомої як Фау-2. Виробник — НДІ-88, пізніше — дніпропетровський завод № 586. Перебувала на озброєнні у 1950—1952 р.р.

Як і німецький прототип, Р-1 була дуже недосконалою зброєю. До її недоліків належали невисока точність та низька загальна надійність системи (при високій вартості виготовлення та експлуатації). До того ж конструкція з невіддільною бойовою частиною часто руйнувалась при входженні у щільні шари атмосфери, взагалі не долітаючи до цілі. Усе це спричиняло скептичне ставлення частини військового командування до нового виду озброєння. Заступник С. П. Корольова академік Б. О. Черток у своїх мемуарах [1] наводить висловлювання одного з генералів під час бенкету з нагоди завершення льотних випробувань:

«Що ви робите? Заливаєте у ракету понад чотири тони спирту. Та якщо дати моїй дивізії цей спирт, вона будь-яке місто візьме з ходу. А ракета ваша у це місто навіть не влучить! Кому ж це потрібно?»
.

Справжньою метою створення і виробництва Р-1 було становлення нової перспективної галузі — ракетобудування — і створення нового виду збройних сил — ракетних військ. З виробництва Р-1 почалась ракетобудівна діяльність майбутнього Південного машинобудівного заводу. Модифікації Р-1А, Р-1Б тощо стали також першими у Радянському Союзі ракетами, на які було встановлено наукову апаратуру для дослідження верхніх шарів атмосфери, започаткувавши, таким чином, виробництво метеорологічних та геофізичних ракет.

Модернізація Р-1 дала змогу створити ракету Р-2 з удвічі збільшеною дальністю і відокремлюваною боєголовкою.

Для ракети була створена мобільна пускова установка на основі трофейних німецьких установок Meillerwagen[2].

Цікавинки

У своїй книзі "Корольов: факти і міфи"[3] журналіст Я.Голованов згадує випадок, коли миші, рятуючись навесні з затоплених полів, знайшли притулок у сховищі ракет Р-1 і погризли ізоляцію ракетних електросистем, вивівши з ладу арсенал цілої ракетної частини. Після цього у конструкторську документацію було включено вимогу про неприпустимість застосування для електроізоляції їстівних матеріалів.

Посилання

Примітки

  1. ↑ Черток Б. Е.. Ракеты и люди — М.: 1999. — С. 227—228.
  2. ↑ SCUD. Советские мобильные комплексы баллистических ракет. Военные машины. Т. 37. 2000. с. 2, 3.
  3. ↑ Ярослав Голованов. Королев: факты и мифы — М.: 1994. — С. 432—433.