Рюжа

Рю́жа (рю́за) — риболовне знаряддя, застосоване в гирлах Північної Двіни для літньої і зимової ловлі сигів та іншої дрібної риби; будовою нагадує ятір, з 11-17 обручами.

Назва знаряддя (рос. рюжа, рюза) походить або від карел. rüžä, або від фін. rysä, або від ест. rüza (верша), що сходять до швед. rysja або норв. rûsa, rŷsa, rysja[1].

Використовувалося 4 види рюжей в залежності яку рибу ловили[2]:

• Наважина
• Білориб'яча (на сигів, камбалу й корюшку)
• Оселедцева
• Сьомжина

Примітки

1. Фасмер М. Рюжа // Етимологічний словник російської мови. (рос.)
2. Труды. — М. (Р. С.Ф. С.Р.) Научный институт рыбного хозяйства, 1929. — Т. 5. — С. 66—67. (рос.)

Література

• Рюжа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Фасмер М. Рюжа // Этимологический словарь русского языка: В 4-х т / Пер. с нем. — Т. 3. (рос.)