Рустицький Йосип Олександрович

Рустицький Йосип Олександрович
Народився31 березня (12 квітня) 1839 Редагувати інформацію у Вікіданих
Городня, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер13 (26) квітня 1912 Редагувати інформацію у Вікіданих (73 роки)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхірург
Alma materМедичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьхірургія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладІмператорський Казанський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Імператорський університет Святого Володимира Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медичних наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Війнафранцузько-прусська війна Редагувати інформацію у Вікіданих

Йо́сип Олекса́ндрович Русти́цький (31 березня (12 квітня) 1839 — 13 (26) квітня 1912) — український хірург, доктор медицини, професор.

Життєпис

Закінчив медичний факультет Київського університету (1861 рік). Працював лікарем у Києві, згодом у Петербурзі (помічником у П. Ф. Лесгафта).[1] Відправився за кордон, був на театрі франко-пруської війни (1870-71 роки) як лікар, завідувач лазаретом спершу у Вейсенбурзі, а потім в Еперні. Після закінчення війни вирушив для удосконалення до Відня, Вюрцбурга і Парижа.[2]

З 1876 року — доцент Київського Імператорського університету імені Святого Володимира, з 1893 року — професор кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією Казанського університету, а у 1897 році йому присудили ступінь ординарного професора і він перейшов до Київського університету.

Праці

Рустицький став відомим в Європі в першу чергу своїми науковими працями про множинну мієлому («Multiples Myelom» («Deutsche Zeitschrift f. Chirurgie», т. III). У подальшому захворювання назвали «хворобою Рустицького — Калера».

Праці Рустицького (у німецьких і російських фахових журналах) присвячені вивченню поранень рогівки (1870 рік), нагноювальних процесів у кістках, злоякісних пухлин (зокрема, пухлин твердої мозкової оболони), питання історичної хірургії, зокрема:

  • «К учению о заживлении ран роговицы» (диссертация, Киев, 1870)
  • «К вопросу о лечении грыж» («Врач», № 34, 35 и 36, 1890)
  • «Резекция теменной кости при повреждении мозга» («Хирургический Вестник», июнь и июль 1889)
  • «Untersuchungen über Knocheneiterung» («Medicinische Jahrbucher», 1871)
  • «Multiples Myelom» («Deutsche Zeitschrift f. Chirurgie», т. III)
  • «Epithelialcarcinom der Dura Mater mit hyaliner Degeneration („Virchow's Archiv“, т. 59)
  • „Untersuchungen über Knochenresorption und Riesenzellen“ (Virchow's Archiv», ib.)
  • «Ein Fall von Abscessus retrosternalis mit Resection des Manubrium und der oberen Hälfte des Corpus sterni» («Deutsche Zeitschrift f. Chirurgie», т. XXVI).

Примітки

  1. Проект «Українці у світі». Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 27 листопада 2009.
  2. Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона

Література