Рудольф Конрад
Рудольф Конрад (нім. Rudolf Konrad; нар. 7 березня 1891, Кульмбах, Баварія — пом. 10 червня 1964,Мюнхен) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал гірсько-піхотних військ (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1942). БіографіяРудольф Карл Пітер Георг Конрад народився 7 березня 1891 року в місті Кульмбах у Королівстві Баварія. Військова кар'єра 1 липня 1910 року поступив на військову службу до 1-го Баварського полку польової артилерії фенріхом. Отримав військову освіту у військовому училищі в Мюнхені, звідки випустився 26 жовтня 1912 лейтенантом. За час Першої світової війни на різних командних та штабних посадах в артилерійських частинах кайзерівської армії. Війну закінчив ад'ютантом 1-ї Баварської бригади польової артилерії. Відзначений нагородами німецьких держав. Після підписання Версальського миру залишився в лавах нової армії Веймарської республіки Рейхсвері, служив у Баварському міністерстві військових справ. З 1919 до 1932 року на різних посадах в підрозділах та частинах артилерії й логістики. 1 квітня 1934 року призначений командиром піхотного батальйону 19-го піхотного полку, а з 15 жовтня 1935 командир 100-го гірсько-піхотного полку. 1 квітня 1938 став начальником оперативного управління XVIII-го армійського корпусу, в лютому 1940 призначений начальником штабу 2-ї польової армії. 1 листопада 1941 року генерал-лейтенант Конрад отримав посаду командира 7-ї гірсько-піхотної дивізії, на чолі якої брав участь у битвах на Східному фронті. 19 грудня 1941 року призначений командиром XXXXIX-го гірського корпусу, яким командував до травня 1944 року. Брав активну участь у битві на південному фланзі німецько-радянського фронту, бої за Ростов-на-Дону, Кубань, Кавказ. Пізніше бойові дії за Кримський півострів. З травня 1944 року в резерві фюрера. В грудні 1944 — січні 1945 року у складі групи армій «Південь» командир оборонних рубежів лінії Марґаретен у Відні. 27 січня 1945 року призначений командиром LXVIII-ого армійського корпусу, з яким бився в Угорщині та Австрії, де капітулював 8 травня 1945 року. Захоплений у полон, де утримувався до 1947 року. Нагороди
Див. такожЛітература
Посилання
|