Рубчаківна Ольга Іванівна
О́льга Іва́нівна Рубчакі́вна (10 травня 1903, Чернівці — 21 листопада 1981, Київ) — українська театральна акторка, Заслужена артистка УРСР (1940). Дочка Івана і Катерини Рубчаків, дружина Гната Юри, сестра актрис Ярослави Барничевої і Надії Рубчаківни. Біографічні відомостіНародилася 10 травня 1903 року в місті Чернівцях. Навчалася в драматичній школі в Києві. Працювала в Новому львівському театрі (1919), Українському драматичному театрі імені І. Франка (1920–1960, з 1926 року — у Києві). Жила в Києві. За її сприяння прах матері було перепоховано[1] на Микулинецькому цвинтарі Тернополя 1958 року.[2] Померла 21 листопада 1981 року. Похована на Байковому кладовищі поруч із чоловіком Гнатом Юрою. РоліЗа словами В. Заболотної «Невеличка на зріст, запальна, з характерним „металевим“ тембром сильного голосу, Рубчаківна відповідала амплуа „інженю“, грала характерні й травестійні (дитячі) ролі. Була яскравою господинею заїзду Мірандоліною, вогнистою Стехою в „Назарі Стодолі“, наївною дівчинкою Майкою в „Платоні Кречеті“ та завзятим Котигорошком. У запалі двобою героїчного хлопчика зі Змієм Рубчаківна добряче розкроїла голову актору Павлу Шкрьобі бутафорським мечем…»[3] Серед її ролей:
Ролі травесті:
Ролі підлітків:
Примітки
Джерела
|