Романівська волость (Бердянський повіт)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Романівська волость.
Романівська волость
Центр Романівка
Площа 61 484 (1886)
Населення 8642 осіб (1886)
Густота 12.9 осіб / км²

Романівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Бердянського повіту Таврійської губернії.

Станом на 1886 рік складалася з 12 поселень, 12 сільських громад. Населення — 8642 особи (4359 чоловічої статі та 4283 — жіночої), 1139 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 58555 35135
Приватної власності 1001 960
Казенної власності 1208 650
Іншої власності 720 706
Загалом 61484 37451

Поселення волості:

  • Романівка (Тогали) — колонія болгар при річці Лозуватка за 40 верст від повітового міста, 813 осіб, 119 дворів, молитовний будинок, 2 цегельних заводи.
  • Банівка (Сарайли Аргин) — колонія болгар при річці Обитічній, 753 особи, 79 дворів, молитовний будинок, школа.
  • Вячеславка (Ягонда-Шекли) — колонія болгар при річці Лозуватка, 956 осіб, 122 двори, молитовний будинок, школа, лавка, щорічний ярмарок.
  • Гюнівка (Кахнас) — колонія болгар при річці Чокрак, 596 осіб, 79 дворів, школа.
  • Диянівка (Кичкине-Бескели, Аслагши) — колонія болгар при річці Лозуватка, 593 особи, 73 двори, молитовний будинок.
  • Зелене (План-он-Еки) — колонія болгар при річці Лозуватка, 912 осіб, 122 двори, молитовний будинок, школа, 2 лавки.
  • Інзівка (Орманчи) — колонія болгар при річці Лозуватка, 1145 осіб, 161 двір, молитовний будинок, школа.
  • Мануйлівка (Аргакли) — колонія болгар при річці Корсак, 710 осіб, 92 двори, православна церква, школа, 2 лавки, цегельний завод.
  • Маринівка (Кичкин-Бескекли) — колонія болгар при річці Лозуватка, 648 осіб, 97 дворів, православна церква, школа.
  • Радолівка (Калач-1) — колонія болгар при річці Чокрак, 592 особи, 69 дворів, молитовний будинок.

Джерела

  • Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Посилання

  1. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)


Адміністративно-територіальний поділ Російської імперії Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.