Олександр Алехін - Петро Романовський, 1909. Фінальна позиція. Після ходу чорних 41... Тh6 білі здалися.
Життєпис
Крім шахів, з дитинства захоплювався поезією і грою на музичних інструментах. 1909 року, граючи на Всеросійському турнірі любителів, зумів взяти гору над майбутнім чемпіоном світу Олександром Алехіним. 1914 року на побічному турнірі в Мангеймі поділив друге місце.
У 1920 році на Всеросійській олімпіаді (першому чемпіонаті Радянської Росії) посів друге місце позаду Алехіна. 1921 року заснував перше радянське шахове видання — «Листок шахового гуртка Петрогубкомуни». У 1923 році став Чемпіоном РРФСР, а в 1925 — поділив 7-8-ме місце на міжнародному турнірі в Москві. 1927 року Романовський виграв матч-турнір шести найсильніших шахістів Ленінграда, зробивши лише 2 нічиї в 10 партіях, випередивши зокрема і Михайла Ботвинника. Того ж року завоював звання Чемпіона СРСР.
Пережив першу блокадную зиму. Упродовж січня 1942 року померли дружина (?)[1] і 4 дочки Петра Романовського (Кіра, Світлана, Рогнеда і Ганна).[2]
Після війни Романовський знову одружився (дружина — Єлизавета Сергіївна). Від цього шлюбу народилися син Віктор (кандидат у майстри спорту) і дочка Віра.[3]
↑И. З. Романов предполагает, что упоминаемая в письмах Романовского Агнесса Васильевна являлась домохозяйкой. Первая жена Романовского Анна Петровна умерла при родах младшей дочери в конце 1935 г.
↑Романов И.З. Петр Романовский. — М. : ФиС, 1984. — С. 110.
↑Романов И.З. Петр Романовский. — М. : ФиС, 1984. — С. 107, 127.
↑Романовський Олександр Олександрович (1880-1942). Старший брат Петра Романовського. Шахіст I категорії. Учасник Всеросійського турніру (Санкт-Петербург, 1905/06 років; 10 з 16, + 8-4 = 4, включаючи очко від вибулого з турніру Михайла Чигоріна, 6-7 місця).
↑Матч перервався через терміновий від'їзд Романовського
↑Від участі в чемпіонаті СРСР відмовився на знак протесту проти рішення оргкомітету допустити до турніру Бориса Верлінського і Миколу Рюміна, які постраждали під час підрахунку коефіцієнтів у півфіналах