Рокитський Володимир Георгійович

Рокитський Володимир Георгійович
Народився28 травня 1956(1956-05-28) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кишинів, Молдавська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер7 березня 2013(2013-03-07) (56 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал-полковник Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
медаль «За бездоганну службу» III ступеня орден Богдана Хмельницького II ступеня орден Богдана Хмельницького III ступеня

Володи́мир Гео́ргійович Роки́тський (нар. 28 травня 1956, Кишинев, Молдавська РСР — пом. 7 березня 2013) — колишній перший заступник Голови Служби безпеки України — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України. Генерал-полковник. Член РНБО (2012–2013).

Життєпис

Народився в Кишиневі, де в 1950-х роках батьки Володимира створили сім'ю, певний час там жили й працювали. Батько родом з Київщини, поїхав до Молдови як молодий спеціаліст, здобувши в Києві вищу освіту в харчовій галузі. Мати — українка з Придністров'я. З шести років Володимир зростав на Київщині (м. Фастів), куди переїхала сім'я[1].

У 1974—1976 пройшов строкову службу у Збройних силах СРСР. Здобув вищу освіту на біологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка (другу освіту — юридичну — здобуде згодом в Академії СБУ).

Деякий час був шкільним учителем, потім працював у міському комітеті комсомолу — другим секретарем.

У органах державної безпеки з 1984 року. Працював оперуповноваженим у Фастові, згодом очолив там міжрайвідділ, а відтак — у столиці, в Управлінні Служби безпеки України в Києві та Київській області. Учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Очолював спецпідрозділи СБУ, у 2002 році став заступником начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ.

З 1 квітня 2005[2] по 27 грудня 2006[3] та з 3 липня 2009[4] по 12 березня 2010[5] — начальник Управління Служби безпеки України в Закарпатській області.

З 12 березня 2010[6] — перший заступник Голови Служби безпеки України — начальник Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України.

20 серпня 2010 року присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.[7]

З 19 січня 2012[8] по 3 лютого 2012[9] тимчасово виконував обов'язки Голови Служби безпеки України.

Від 20 січня 2012[10] до 18 січня 2013[11] — член РНБО.

27 червня 2012 року присвоєно військове звання генерал-полковника.[12]

5 липня 2012 звільнений з посади першого заступника Голови Служби безпеки України — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України.[13]

Могила Володимира Рокитського

Помер 7 березня 2013 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Державні нагороди

Примітки

  1. ↑ Генерал Володимир Рокитський: «Мені завжди хотілося чогось суто чоловічого»
  2. ↑ Указ Президента України № 584/2005 від 1 квітня 2005 року «Про призначення В. Рокитського начальником Управління Служби безпеки України в Закарпатській області»
  3. ↑ Указ Президента України № 1131/2006 від 27 грудня 2006 року «Про звільнення В. Рокитського з посади начальника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області»
  4. ↑ Указ Президента України № 507/2009 від 3 липня 2009 року « Про призначення В. Рокитського начальником Управління Служби безпеки України в Закарпатській області»
  5. ↑ Указ Президента України № 346/2010 від 12 березня 2010 року «Про звільнення В. Рокитського з посади начальника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області»
  6. ↑ Указ Президента України № 347/2010 від 12 березня 2010 року «Про призначення В. Рокитського першим заступником Голови Служби безпеки України — начальником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України»
  7. ↑ Указ Президента України № 846/2010 від 20 серпня 2010 року «Про присвоєння військових звань»
  8. ↑ Указ Президента України № 22/2012 від 19 січня 2012 року «Про тимчасове виконання обов'язків Голови Служби безпеки України»
  9. ↑ Указ Президента України № 67/2012 від 3 лютого 2012 року «Про визнання таким, що втратив чинність, Указу Президента України від 19 січня 2012 року № 22»
  10. ↑ Указ Президента України № 24/2012 від 20 січня 2012 року «Про внесення зміни до Указу Президента України від 6 квітня 2010 року № 506»
  11. ↑ Указ Президента України № 33/2013 від 18 січня 2013 року «Про склад Ради національної безпеки і оборони України»
  12. ↑ Указ Президента України № 421/2012 від 27 червня 2012 року «Про присвоєння військового звання»
  13. ↑ Указ Президента України № 438/2012 від 05.07.2012 «Про звільнення В. Рокитського з посади першого заступника Голови Служби безпеки України — начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Центрального управління Служби безпеки України»
  14. ↑ Указ Президента України № 247/97 від 19 березня 1997 року

Джерела


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.