uk %D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0 (%D0%9C%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 %D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)

село Розтока
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Тер. громада	Жденіївська громада
Код КАТОТТГ	UA21040090090012528
Облікова картка	Розтока
Основні дані
Засноване	1947
Населення	1264
Площа	54396 км²
Густота населення	23.240 осіб/км²
Поштовий індекс	89141
Телефонний код	+380 3136
Географічні дані
Географічні координати	48°53′34″ пн. ш. 22°52′49″ сх. д. / 48.89278° пн. ш. 22.88028° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	736 м
Водойми	р. Жденіївка
Місцева влада
Адреса ради	89141, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Розтока,1
Карта
	Розтока
	Розтока
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Розтока.

Розто́ка — село в Жденіївській селищній громаді Мукачівського району Закарпатської області України.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 556 осіб, з яких 281 чоловік та 275 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 480 осіб.^[2]

Присілки

Фюзер

Фюзер - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Розтока

Згадки: 1600: Füzérfalva

Верхня Ростока

Верхня Ростока - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Розтока рішенням облвиконкому Закарпатської області №264 від 13.05.1969

1600: Nagy-Rosztoka, 1630: Rostoka, 1645: Nagy Rosztoka, 1773: Nagy Rosztoka, 1808: Rosztoka (Nagy-), Rostoka (Welká-), 1851: Rosztóka (Nagy-), 1873: Rosztoka (Nagy), Velika-Rosztoka (Hnt.), 1944:Nagyrosztoka, Велика Ростока, 1983: Розтока, Ростока

Нижня Ростока

Нижня Ростока - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Розтока рішенням облвиконкому Закарпатської області №264 від 13.05.1969

1773: Nissna Rostoka, 1913:Alsóhatárszeg, 1930: Roztoka Niţni, 1960: Нижня Ростока

Туристичні місця

- гора Гостра

- залишки окопів І Світовоі війни

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	99,79 %
російська	0,21 %

Примітки

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

[1]^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Погода в селі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Географія» Портал «Україна»

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[1]

[2]