|
Роберт Вайт
Роберт Джозеф Вайт (англ. Robert J. White; 21 січня 1926, Дулут, США — 16 вересня 2010, Женіва, Огайо) — американський нейрохірург, найбільш відомий пересадкою голови живим мавпам. БіографіяВайт виховувався у Дулуті, штат Міннесота, його матір'ю та тіткою. Його батько загинув у бою під час служби на Тихоокеанському театрі воєнних дій під час Другої світової війни[4]. У 2009 році в інтерв'ю «Motherboard» Вайт заявив, що його інтерес до людського мозку виник у середній школі. Вчитель біології високо оцінив його розтин черепа жаби та сказав Вайту, що він повинен стати нейрохірургом. Вайт вступив до Університету Сент-Томас, а у 1949 році — медичної школи Університету Міннесоти; у 1951 році перевівся у Гарвардську медичну школу, де здобув диплом лікаря з відзнакою cum laude у 1953 році[5]. У Вайта було десять дітей з дружиною, Патрицією Мюррей, медсестрою, яку він зустрів у лікарні Пітера Бента Брігама під час проходження інтернатури та клінічної ординатури. Відданий католик, доктор Вайт був членом Папської академії наук. Він регулярно відвідував месу та молився перед операціями[4]. За свою кар'єру Вайт виконав понад 10 000 хірургічних операцій і є автором понад 900 публікацій з клінічної нейрохірургії, медичної етики й охорони здоров'я[4]. Він має почесні докторські ступені Університету Джона Керролла (доктор наук, 1979), Університету штату Клівленд (доктор наук, 1980), Волшського університету (доктор гуманних наук, 1996) й Університету Сент-Томас (доктор наук, 1998)[6]. Вайт отримував запрошення з усього світу виступати, читати лекції та ділитися своїм медичним досвідом. Був консультантом Інституту нейрохірургії ім. Бурденка у Москві та єдиним іноземним членом Російської та Української академій медичних наук. Він багато читав лекції у США, Росії, Китаї та Європі[5]. Вайт також став радником папи Івана Павла II з медичної етики. Він створив Ватиканську комісію з біомедичної етики у 1981 році після свого призначення у Папську академію наук. Під керівництвом Вайта Комісія вплинула на позицію церкви щодо смерті мозку та екстракорпорального запліднення[4][5]. Він назвав себе скромним Бобом. Вайт заснував відділення нейрохірургії Метро. Багато хто знає його як головну мішень протестувальників. Активіст PETA дійшов до того, що назвав його «доктором Катом» і описав його експерименти як «втілення грубої, жорстокої індустрії вівісекції»[7]. Протягом 40 років Вайт був професором неврологічної хірургії у медичній школі Західного резервного університету Кейса, відомим викладачем і визнаним хірургом[4][5]. Він був одним із найвідоміших нейрохірургів у США, особливо завдяки його експериментам із трансплантації голови на макаках резусах[8]. Вайт помер у своєму будинку у Женіві, Огайо, 16 вересня 2010 року у віці 84 років від діабету та раку простати[4]. Наукова роботаУ 1970 році після тривалої серії попередніх експериментів Вайт пересадив голови двох мавп між собою. Оскільки операція включала розрізання хребта в області шиї, піддослідних паралізували вниз від шиї. Після операції черепні нерви у головному мозку були все ще неушкодженими та живилися кровоносною системою з нового тіла, мавпа могла чути, відчувати запахи, смакувати, їсти та стежити за предметами очима[9]. Зрештою, через дев'ять днів мавпа померла через імунне відторгнення[10]. Доктор Джеррі Сільвер, фахівець із відновлення перерізаних нервів, назвав досліди Вайта на мавпах «досить варварськими»[11]. У 1990-х роках Вайт планував виконати таку ж операцію на людях і практикувався на трупах у морзі. Він сподівався, що зможе зробити операцію з пересадки голови фізику Стівену Гокінгу та актору Крістоферу Ріву[10]. Продовження роботи Вайта у дослідженні та застосуванні трансплантації голови обговорювалося у нейрохірургічній літературі доктором Канаверо[12]; доцільність реконструкції спинного мозку та головно-спинномозкового зв'язку у людей отримала підтримку у 2014 році у німецькому дослідженні[13]. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||
