uk %D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE %D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%B0%D1%81

	Роберто Матосас
	Роберто Матосас
	Роберто Матосас на обкладинці «El Gráfico» (1967)
Особисті дані
Повне ім'я	Роберто Матосас Постільйоне
Народження	11 травня 1940 (84 роки)
	Мерседес, Уругвай
Зріст	175 см
Вага	78 кг
Громадянство	Уругвай
Позиція	захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
1955-1958; 1959-1960	«Брістоль де Соріано»; «Пеньяроль»
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Роберто Матосас у Вікісховищі

Роберто Матосас (ісп. Roberto Matosas, нар. 11 травня 1940, Мерседес) — уругвайський футболіст, що грав на позиції захисника, півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Виступав, зокрема, за клуби «Пеньяроль», «Рівер Плейт» та «Пеньяроль», а також національну збірну Уругваю.

П'ятиразовий чемпіон Уругваю. Володар Кубка Лібертадорес.

Клубна кар'єра

Роберто Матосас народився 11 травня 1940 року в місті Мерседес, футболом розпочинав займатися у місцевій команді «Брістоль». У 1959 році перейшов до молодіжного складу «Пеньяроля», де дебютував на професіональному рівні наступного року. Уже в перший же рік Матосас разом з командою виграв перший в історії розіграш Кубку Лібертадорес. У 1961 році Пеньяроль повторив свій успіх, додавши також у колекцію трофеїв та перемогу в Міжконтинентальному кубку. Але сам Матосас не зіграв у трьох матчах проти португальської «Бенфіки», хоча і був у заявці.

У 1965 році Роберто перейшов в аргентинський «Рівер Плейт». Це був один з найдорожчих трансферів у світовому футболі на той час. Разом з «Мільйонерами» уругваєць дійшов в 1966 році до фіналу Кубка Лібертадорес, але так і не зумів стати чемпіоном Аргентини. Матосас з 1961 по 1973 рік провів у розіграшах Кубку Лібертадорес 78 матчів та выдзначився 6 голами^[1].

У 1969 році Матосас повернувся в «Пеньяроль» — багато в чому це було обумовлено тим, що тренерський штаб збірної Уругваю орієнтувався, в першу чергу, на гравців, які виступали в першості Уругваю. Повернення на батьківщину допомогло Матосасу потрапити в збірну на чемпіонат світу 1970 року.

Завершував кар'єру Матосас у Північній Америці — у 1973-1974 роках виступав за новачка Прімери Мексики «Сан-Луїс», потім провів 1 сезон у «Толуці», а в 1976 році був граючим тренером команди «Сан-Антоніо Тандер».

Виступи за збірну

1963 року дебютував у футболці національної збірної Уругваю. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці. Разом з нею зайняв 4-те місце на чемпіонаті світу 1970 року (на той час за четверте місце команді вручалися бронзові медалі), провівши всі 6 матчів, зіграних Селесте на турнірі^[2].

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 20 матчів^[3].

Кар'єра тренера

По завершення кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. Майже два роки, які «Атлетас Кампесіонес» провів у вищому дивізіоні Мексики, команду тренував Роберто Матосас. Після того як команда продала власну ліцензію на виступу у вищому дивізіоні «Тампіко-Мадеро» в 1982 році, Роберто перейшов на посаду головного тренера вище вказаного клубу. У сезонах 1983/84 та 1984/85 років Матосаса очолив «Монтеррей». Після цього повернувся до свого колишнього клубу, «Толуки». Потім протягом декількох років тренував «Веракрус» та «Сантос Лагуна».